Вікторія Пегарькова (на знімку) з Олександрії Кіровоградської області — відома рукодільниця. Виконані нею кавові іграшки, «валентинки», горішки-віщуни та ляльки Тільди мало кого залишають байдужим. Для усіх бажаючих Вікторія проводить майстер-класи: показує, як за допомогою елементарних речей створити казкових персонажів та ексклюзивні сувеніри.
— Ви, напевне, виховувалися у творчій родині. Звідки такий потяг до прекрасного?
— Я завжди щось робила своїми руками. Мої мама та бабуся прищепили мені почуття смаку, дали елементарні навики шиття і вишивання. Завдяки їм завжди одягалася добре. Від бабусі у мене залишилася швейна машинка, на якій я працюю і досі. Пригадую, як у першому класі вчителька похвалила перед усіма, сказавши, що з мене вийде хороша дружина. Чомусь це закарбувалося в пам’яті. Тепер, проводячи майстер-класи, я пояснюю відвідувачам: якщо перші іграшки є не дуже вдалими або виходять смішними — нічого, головне, що в них вкладено фантазію і часточку душі. Понад те, я вважаю, що будь-яка річ, зроблена власноруч, має сильну енергетику і може навіть стати оберегом на щастя й удачу.
— Хто ви за освітою?
— Економіст. Працювала в Управлінні праці та соціального захисту населення. Тоді я і припустити не могла, що почну серйозно займатися рукоділлям. Та після народження дітей захотілося чи не щомиті творити щось казкове, незвичайне і добре. Коли я починала робити сувеніри, рідні відверто наді мною посміювалися. Але я людина вперта і завжди досягаю мети. Через два роки перетворила хобі на бізнес, звільнилася з роботи, оформила приватне підприємство і відкрила майстерню.
— Що і як у ній створюєте?
— Кавові іграшки роблю дуже просто: шию невелику іграшку і набиваю синтепухом. Потім обробляю її розчином кави, какао, кориці чи ванілі, після чого декілька хвилин запікаю в духовці. Виходить чудовий сувенір! Якось я приготувала для своїх друзів у подарунок горішки з передбаченнями і цукеркою всередині. Сподобалися, адже зроблене власноруч приємно і дарувати, і отримувати. До речі, якось один хлопець попросив покласти у горішок каблучку і папірець з освідченням та пропозицією руки і серця коханій дівчині. Було дуже зворушливо!
— Звідки берете передбачення для горішків-віщунів?
— З китайської книги, тому вони годяться і дорослим, і дітям. Усі передбачення якимось дивом підходять саме тій людині, яка обрала горішок-віщунець! Як це відбувається — сама не розумію...
— Якими ще техніками володієте?
— У техніці «декупаж» прикрашаю дім: виготовляю декоративні панно на стіну, ключниці, шкатулки, вазони для квітів та інші речі. Із солоного тіста роблю янголів-охоронців, із трав — саше... Є ще багато ідей, пов’язаних з іншими видами рукоділля, але всьому свій час.
— Чого бажаєте?
— Хотілося б залучити якомога більше охочих до майстер-класів, адже є такі люди, в яких безліч вільного часу, а в моїй майстерні завжди цікаво. Непогано було б знайти спонсорів для закупівлі матеріалів і проводити безплатні майстер-класи для малозабезпечених. Хочу й надалі дарувати позитивні емоції, тішити своїми роботами. А читачам газети бажаю міцного здоров’я, добробуту, злагоди у сім’ях та миру.
Дніпропетровськ.
Фото автора.
