У залі засідань Комітету з питань промислової політики та підприємництва під час обговорення урядового проекту передприватизаційної підготовки державного гірничо-металургійного комбінату (ДГМК) «Криворіжсталь» було тісно від співчуваючих і душно від запитань.
Приводів для співчуттів удосталь: готувати до приватизації стрімкими темпами заходилися найуспішніше, стовідсотково державне підприємство, яке виготовляє мало не кожну четверту тонну металопродукції в країні. І не напівфабрикати, а продукцію останнього переділу. У першому півріччі комбінат невимушено одержав 894 мільйони гривень прибутку, півмільярда — чистого. Нікого з присутніх не здивувало, що бюджет Кривого Рогу на 60 відсотків формує саме це підприємство.
Природно, що народні депутати, за словами голови комітету Юрія Єханурова, воліли почути від міністра промисловості як власника і розпорядника комбінату, чому так раптом дійшла черга роздержавлювати ДГМК «Криворіжсталь». Однак не склалося: Анатолія М`ялицю підміняв цього разу перший (хтось уточнив: з чотирьох перших) заступник Анатолій Мангул.
Йому виявилося найбільш душно, бо вочевидь він не виправдав сподівань народних депутатів. Авжеж, від оголошення передприватизаційної підготовки комбінату його відомство відмовлялося ще тоді, коли іменувалося держкомітетом промислової політики. Цього року таки зважилися, оскільки комбінат потребує коштів на технічне переозброєння, збирається встановити установку безперервного лиття металу... Ці аргументи, ніби гвинтики, лягали на скручену різьбу. Депутат Володимир Зубанов переконаний: заробленого в першому півріччі прибутку та амортизаційних коштів ДГМК «Криворіжсталь» цілком достатньо для оновлення основних фондів власним коштом. Яка потреба в установці безперервного лиття, Анатолій Мангул, схоже, не знає. Народний депутат Вадим Гуров, який зробив свою кар’єру саме на «Криворіжсталі», вносить ясність: жодної. Знаки оклику в дискусії розставляє Юрій Єхануров, пропонуючи ознайомитися з відпискою Мінпромполітики на офіційне занепокоєння парламентського комітету фаховою підготовкою службовців, які керують металургійною галуззю.
Глава Фонду держмайна України Михайло Чечетов також не відповів на запитання, чому раптом дійшла черга до «Криворіжсталі», зате розповів про причини її виникнення. Усе просто: коли бюджетне законодавство доводило до ФДМУ нереальні плани з мобілізації коштів, роздержавлювати пропонували найпривабливіші об’єкти для інвесторів, у тому числі й «Криворіжсталь». Але нині ситуація інша. За словами Михайла Чечетова, його відомство перевиконує план з відрахувань до бюджету і про приватизацію ДГМК «Криворіжсталь» поки що не йдеться, мова — про передприватизаційну підготовку.
— Ситуація, справді, інша, — замість Юрія Єханурова ставить знак оклику Вадим Гуров, — підприємство зупинилося через брак коксівного вугілля. Тим часом збутом продукції вже розпоряджаються недержавні компанії. Які саме, замовчують, хоч зрозуміло: контрольовані переважно донецькою фінансово-промисловою групою та частково — дніпропетровською.
Голова Комітету з питань промислової політики і підприємництва Юрій Єхануров віддає таки належне правилам пунктуації, зазначаючи послідовність рішень виконавчої влади і подій, пов’язаних з життєдіяльністю «Криворіжсталі». На кимось добре спланований ланцюжок подій. Багатьом ланцюжок видається зашморгом. Хоч лунає дипломатичніше визначення: комбінація. Юрій Єхануров пропонує народним депутатам втрутитися в роботу робочих груп, створених у ФДМУ та Мінпромполітики для вивчення ситуації з приватизацією ДГМК «Криворіжсталь». Отже, пропонує запобігти здійсненню тихої комбінації, яка може стати найгучнішим скандалом на приватизаційному ринку країни. Це, мабуть, не найбільше, що він може зробити в цій ситуації, — спадає на думку після засідання, коли прощаюся з Вадимом Гуровим. Він старанно складає папери в папку, серед яких лежить і проект змін до списку об’єктів, які не підлягають приватизації.
