Продовження. Початок у номері від 7 березня 2015 року.
Після дискусії на засіданні парламентського комітету стало зрозуміло, що новий перелік галузей знань і спеціальностей буде таким само компромісом, як і сам закон про вищу освіту. Свої зауваження до документа висловило керівництво вишів, яке здебільшого проти «злиття» та укрупнення «своїх» спеціальностей. Прихильники намірів МОН свою позицію висловлюють не так голосно і не завжди публічно.
Зрештою, профільний комітет відзначив, що остання редакція оприлюдненого для обговорення проекту переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, містить певні суперечності й неточності (зокрема, звернув увагу на невідповідність спеціальностей галузі знань «Освіта» Міжнародній стандартній класифікації освіти 2013 року та класифікації галузей освіти та підготовки Європейського Союзу) і потребує доопрацювання. При цьому голова комітету Лілія Гриневич наголосила, що новий перелік — це важлива точка відліку, з якої розпочнеться розроблення нових стандартів освіти. Якщо ми справді прагнемо інтегруватися у європейську академічну спільноту, доведеться міняти підходи. Передбачена новим рамковим законом автономія надає університетам можливість самостійно, без вказівок «згори», подбати і про якість своєї освіти, і про її зміст. Виші отримали право самостійно формувати освітні програми та навчальні плани. Якщо ВНЗ скористаються цією можливістю, то вже з 1 вересня цього року студенти не гаятимуть час на вивчення БЖД (безпеки життєдіяльності), охорони праці тощо і більше уваги приділятимуть профільним дисциплінам. «Раніше міністерство вказувало конкретний перелік курсів, які треба викладати», — пояснює перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун. Це було записано в освітніх стандартах — у тій частині, яка має назву ОПП (освітньо-професійні програми). Нові вимоги ще не сформульовано, вони мають бути концептуально іншими.
Доки діють старі ОПП, Міносвіти вирішило видати окремий наказ про формування навчальних планів на наступний рік. «У процесі формування нових навчальних планів для першокурсників бакалаврату і магістратури виші можуть використовувати ОПП або ж не використовувати їх. Тепер вони носять рекомендаційний характер, — уточнює Інна Совсун. — Якісь курси, дисципліни можна укрупнювати, якісь викидати, якщо вони втратили свою актуальність. Там прописано й таку норму — в навчальних планах на наступний рік має бути не більше 16 дисциплін для одного студента (раніше у нас було 20—25 дисциплін на рік)». Тож тепер спудеї матимуть менше навантаження. Оскільки низка дисциплін вивчається протягом півроку, варто уточнити: йдеться про те, що студент одночасно не може слухати більше восьми курсів (в Європі їх зазвичай п’ять). «Це розв’язує руки університетам. Коли вони оприлюднять свої навчальні плани, ми побачимо, хто з цього скористався, а хто ні», — каже перший заступник міністра.
Крім того, МОН планує полегшити життя охочим змінити виш. Коли через російську агресію на сході студенти з Донбасу почали переводитися до столичних навчальних закладів, несподівано з’ясувалося, що вони мають величезну академрізницю. Наприклад, економісти мусили додатково скласти 25 предметів! «Зокрема, проблема в тому, що наші університети дуже механістично підходять до порівняння дисциплін. Десь, наприклад, викладають історію політичних вчень, а десь — історію політичної філософії. І формально це різні курси. Насправді треба дивитися на зміст», — пояснює Інна Совсун. Тому навчальну програму має бути оприлюднено на сайті університету.
Врегулює ці питання положення про академічну мобільність, яке розробляють у МОН. «Там буде прописано, що при мобільності чи то всередині країни, чи при міжнародній, ключовим елементом під час зарахування має бути визначення компетенцій, яких досяг студент, а не номенклатура назв дисциплін, які він прослухав», — обіцяє перший заступник міністра.
Один і той самий предмет у різних вишах (навіть у межах одного міста) можуть вивчати на різних курсах, що теж ускладнює процес переведення. Скажімо, політологам неодмінно викладають історію політичних вчень — чи то на першому курсі, чи то на другому. МОН обіцяє розв’язати й цю проблему.
Тепер кожен виш самостійно визначатиме і затверджуватиме Положення про організацію навчального процесу. Критично важливою є навіть така дрібниця, як розклад лекцій. «У ньому мають бути «вікна». Інакше не буде жодної вибірковості дисциплін і жодної міждисциплінарності», — додає Інна Совсун. Маючи вільні пари, студент-другокурсник, що перевівся до іншого вишу, зможе надолужити академрізницю і прослухати ту саму історію політичних вчень разом із першокурсниками.
Далі буде.
ТИМ ЧАСОМ
Найвищу освітянську нагороду отримав професор, який готує фахівців для світових компаній.
Медаллю Національної академії педагогічних наук України «Ушинський К.Д.» нагороджено професора кафедри комп’ютерних наук Вінницького національного технічного університету Володимира Месюру.
Лауреат найвищої у нашій державі освітянської нагороди, кандидат технічних наук Володимир Месюра тренує збірну команду університету з програмування. Майбутні фахівці ІT-технологій під його орудою уже тричі брали участь у фіналах першості світу, виборюючи призові місця. Своїми успіхами завдячують йому колишні студенти, які нині працюють у провідних зарубіжних фірмах. Зокрема, в офісах Googlе отримали роботу п’ятеро випускників професора: Віталій Невідомий — у головному з них у Сан-Франциско, Сергій Кашубін і Богдан Власюк — у Цюриху, Павло Коржик — у Сіднеї, Олег Морфіянець — у Токіо. Олексій Стах розробляє програмне забезпечення у компанії Mіcrosoft у США. У цій країні аспірантом університету Дюка є Дмитро Коржик. На роботу в заокеанську країну поїхав Ігор Сугак. Це не повний перелік талановитих учнів професора Месюри.
