Історія, яку хочу розповісти, почалася з того дня, коли Марку Фрідману держава почала виплачувати пенсію як науковому співробітнику. Саме це й стало причиною головного болю деяких працівників нашої пенсійної системи.
Після того як Марку Яковичу нарахували пенсію, у нього виникло запитання, чи правильно її нарахували. Ви, читачі, мабуть, вже здогадалися, що Марк Якович на всі свої неодноразові звернення до структур Пенсійного фонду (навіть до його голови Б. Зайчука), Мінпраці, отримав відмову. Заробітну плату, враховану при нарахуванні пенсії, чиновники вивели на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 924 від 27 травня 1999 року, яка визначала коефіцієнт коригування заробітку наукових співробітників. Як з’ясував М. Фрідман, ця постанова діяла лише до 20 липня 2000 року, оскільки потім була скасована, а пенсію Марку Яковичу нарахували в липні 2002 року.
Пошуки правди привели Фрідмана на повторний «забіг» по інстанціях. І що? Чиновники цього разу послалися на спільний наказ Мінпраці й Мінфіну № 157/172 від 5 квітня 2001 року, яким після скасування постанови Кабміну № 924 була зроблена спроба все-таки спеціалізувати розрахунок пенсій наукових працівників. Проявивши детективні здібності, Марк Якович установив, що наказ не має юридичної сили, оскільки не був зареєстрований у Міністерстві юстиції. Мало того, 31 жовтня 2001 року злощасний наказ було скасовано. Проте органи Пенсійного фонду і Мінпраці продовжують уперто користуватися недіючим наказом. Не знати, що постанова Кабміну № 924 і спільний наказ № 157/172 скасовано, вони не могли. Тоді чому повели себе таким чином? Хотіли зекономити на пенсіонері? Так, правду завжди важко шукати.
Знову звернувшись до Шевченківського райуправління пенсійного фонду Києва і вказавши, що наказ скасовано і він не діє, Марк Якович розраховував усе-таки добитися відповіді, яка розставила б усі крапки над «і». Та отримавши відповідь, М. Фрідман був просто шокований. Виявляється (згідно з відповіддю), пенсії наукових співробітників обчислюються з урахуванням коефіцієнтів коригування, встановлених... спільним наказом(!) Міністерства праці й Мінфіну № 157/172 від 5 квітня 2001 року.
Майже водночас М. Фрідман отримує «відповідь» із Пенсійного фонду України, Мінпраці про те, що постанови Кабінету Міністрів України, що стосуються підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат, які вийшли у 1999—2002 рр. і чинні сьогодні, до перерахунку його пенсії не можуть бути застосовані, оскільки вони передбачені лише для перерахунку пенсій, призначених на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення». Тобто, на думку чиновників, загальні положення пенсійного законодавства не поширюються на наукових співробітників.
Чому? Зрозуміти неможливо. Адже Закон України «Про пенсійне забезпечення» гарантує всім непрацездатним громадянам право на пенсію, встановлює єдині умови та норми пенсійного забезпечення всім категоріям працівників незалежно від того, робітник він чи науковий співробітник. Закон України «Про пенсійне забезпечення» є загальним законом, який передбачає, хто має право на пенсію, які призначаються пенсії. Законом передбачено лише два види пенсій — трудова й соціальна, і хоч би як хто трактував нормативні акти, пенсія наукового співробітника і є трудова пенсія, а не якась там соціальна. В нашому законодавстві взагалі немає такого терміну, як «спеціальна пенсія»!
Якщо в постановах КМУ, які коригують розмір пенсії, не вказані слова «пенсія наукового співробітника», це ще не означає, що вони до них не застосовуються. Саме навпаки: якщо відсутні спеціальні норми, що визначають порядок та умови коригування розміру пенсій наукових працівників, то мають діяти загальні норми пенсійного законодавства. Воістину, як кажуть досвідчені люди, щоб чинити справедливо, треба знати зовсім небагато, але щоб на повній підставі чинити несправедливість, треба досконало вивчити право.
P. S. М. Фрідман вирішив захистити своє право в суді, а працівники Пенсійного фонду й Мінпраці, які могли пролити світло на проблему, дати редакції свої пояснення відмовилися, зіславшись на зайнятість.
