Не просто кружечок на карті

Сіверськодонецьк — досить молоде місто. Наступного року йому виповниться сімдесят років. Тут немає шахт, і, може бути, тому не спіткала його доля низки інших міст Донбасу, коли після завершення вуглевидобутку починався великий вихід населення в інші, більш хлібні місця. Поява Сіверськодонецька зумовлена зведенням майбутнього хімічного гіганта — об’єднання «Азот», а тоді просто азотно-тукового комбінату. Він і досі є містоутворювальним підприємством, отже, велика його частка в формуванні бюджетів усіх рівнів, у забезпеченні роботою населення міста.

Усю свою майже сімдесятирічну історію Сіверськодонецьк будується. Будується житло (і нині, до речі, теж!), будуються медичні заклади і магазини, виробничі об’єкти. Відвойовування в піску життєвого простору тривало тяжко, але неминуче.

Сіверськодонецьк ще з часів Союзу мав великий науковий потенціал. У місті розташувалось кілька науково-дослідних інститутів загальносоюзного значення. По технології і прилади, що в них розробляли, приїздили з усіх куточків країни. До речі, багато цих інститутів успішно діють і понині. З другого боку, новий час породжує нові професії. Безліч людей, вийшовши з науки, створили власні підприємства, і за кількістю керівників, що мають кілька вищих освіт і різні наукові ступені, Сіверськодонецьк дасть фору багатьом обласним містам.

Звичайно, життя в невеликому місті відбиває в мініатюрі життя всієї країни. Бувають злети і кризи. Однак чого Сіверськодонецьк уник, то це стагнації і вмирання. Благополуччя громадян — суть формування міського бюджету. Адже за новим законодавством основними джерелами місцевого бюджету є плата за землю і прибутковий податок. У Сіверськодонецьку вартість житла значно вища, ніж у сусідніх містах. А це істотний показник добробуту місцевих жителів.

Коли проїхати центральними міськими проспектами, то не можна не помітити, що майже всі перші поверхи житлових будинків викуплені під магазини й офіси. Міська влада охоче йде назустріч підприємцям. Взагалі в Сіверськодонецьку підприємництво розвивається дуже активно. Чималу підтримку в цьому надає й міська влада.

Сіверськодонецьк учетверо менший за обласний Луганськ, однак промислової продукції його підприємства за перший квартал поточного року випустили ненабагато менше, ніж в обласному центрі. А, судячи з темпів зростання виробництва, ці два міста незабаром зрівняються у своїй індустріальній потужності. Яке з міст України може похвалитися зростанням обсягу виробництва в 158 відсотків? У Сіверськодонецьку проживає приблизно 4,8 відсотка всього населення області. При цьому тут виробляють 8,2 відсотка всієї промислової продукції Луганщини. А от в обсязі будівельних робіт частка міста становить 17 відсотків від обласного показника. Якщо будують, виходить, збираються жити.

Немаловажною цифрою є й показник роботи транспортних підприємств. Вантажооборот першого кварталу цього року збільшився у 3,9 разу. Отже, є що возити.

Зовнішньоторговельний оборот товарів і послуг становив торік 213,9 мільйона доларів США.

Ось уже дев’ять років на чолі Сіверськодонецька Володимир Грицишин. Третій раз поспіль сіверськодончани виявляють йому довіру на виборах. До речі, це перший обраний міський голова. До цього, як відомо, керівництво міста призначала партія. І те, що городяни обирають мера з завидною постійністю, говорить багато про що.

Коли 1994 року Володимир Грицишин одержав перемогу на виборах, одним з перших його кроків було створення міської Ради директорів. І коли в багатьох містах така структура існує для протидії міській владі, то в Сіверськодонецьку — для взаємодії з нею. Активна робота влади з директорським корпусом дала змогу розв’язувати безліч міських проблем у той час, коли багато міст краю виявилися просто нездатними виживати.

 

Луганська область.