72 роки тому помер В’ячеслав Липинський —найоригінальніший український мислитель, історик і політик ХХ століття. Минулої весни відзначалось його 120-ліття — зовсім не так помпезно, як недавній ювілей Щербицького. Схоже, наша держава не любить своїх кращих попередників: легше поставити пам’ятник невдалому політику Грушевському, аніж його блискучому опонентові Липинському.
Липинський народився весною 1882 року в с. Затулинцях на Волині в родині польського землевласника. Вчився в Луцьку, Києві, Женеві й Кракові. Не цураючись польського роду, був переконаним українцем-державником. З 1914 року служив у російській армії, формував власний полк у Полтаві. За режиму гетьмана Скоропадського був послом в Австрії. Згодом розійшовся у поглядах з гетьманом, заснував Братство українських монархістів-гетьманців. Вважав: Україна має бути монархією (спадкове, а не виборне гетьманство, що спирається на еліту, інтелігенцію та хліборобів). Теоретична спадщина Липинського величезна (заплановано видати 25 томів). Найголовніша праця — «Листи до братів-хліборобів» (1919—1926). Вона відкривається прикметною передмовою, писаною на той випадок, якщо книга потрапить до рук ворогів. А ворогами він вважав і крайніх націоналістів, і соціалістів: «Цементом політичним для місцевої української людини в боротьбі за власну державу ми хочемо мати патріотизм — любов до спільної Батьківщини — а не ваш соціалізм (зненависть місцевих бідних до місцевих багатих), і не ваш націоналізм (зненависть місцевих українців до місцевих не-українців). Тільки наше гасло протиставляє всю Україну всій (варшавській чи московській) метрополії. Тільки наше гасло зможе повернути проти метрополій головну їх на Україні опору — місцеву польську і російську «нації». Саме так постала американська нація з процесу співжиття різних націй і класів. Вона постала не під гаслом «Бий англійців!» і не під гаслом «Бий багатих!», а під гаслом «Творімо нашу спільну Америку, до якої б нації чи класу ми не належали!» Це написано 1919 року. На жаль, Україна не прислухалась. Липинський 1931 року помер в Австрії, а похований в рідних Затулинцях на Волині.
