Коли і як виникли народи, цивілізації? Як вважають учені, своєрідним критерієм їх народження є писемність та священні тексти. І ось, вивчаючи найдавніші з них, дослідники виявили, що сакральні тексти різних народів об’єднує глибока спорідненість —спільне джерело. Відкриття цього джерела почалося в середині 60-х років, коли з’явилася публікація румунського археолога Н. Власси та німецького шумеролога (шумери — стародавній народ, який жив у Південній Месопотамії з середини ІV століття до н. е.) А. Фалькенштейна про написи VІ тисячоліття до н. е. із Тертерії (Подунав’я).
Не залишились осторонь від вивчення цієї проблеми і українські вчені В. Даниленко, Б. Михайлов, Ю. Шилов, які досліджували зразки писемності Кам’яної Могили в Приазов’ї, поблизу Мелітополя. До їх розшифрування згодом долучився російський шумеролог Анатолій Кифішин, українець за походженням. Результатом його роботи стала монографія «Древнее святилище Каменная Могила: опыт дешифровки протошумерского архива ХІІ—ІІІ тысячелетий до н. э.». Аналогів монографії немає в світі. Протошумерські знаки розміщені так, що їх зручно читати. Крім того, Анатолій Георгійович навів приклади всіх тих шумерських знаків, паралелі з якими він знайшов на Кам’яній Могилі. Цікаво, що простежується «біографія» кожного з них: яким він був у Кам’яній Могилі і яким став у Шумері. За цією книжкою можна вивчати шумерську мову.
Учений з’ясував дивовижні речі. Наприклад, витоки світової писемності й літератури — саме тут, у печерах і гротах (поки що досліджено 62 печери) великого пагорба на березі річки Молочної (лівобережне пониззя Дніпра). Ця праця — перше наукове прочитання найдавніших письмен ХІІ—ІІІ тисячоліть до н. е., які автор вважає безпосередньою спадщиною культури палеоліту. Унікальне геологічне утворення, досліджуване археологами впродовж 169 років, виявилося святилищем із писемним архівом. Розшифровуючи його, Анатолій Кифішин дійшов висновку, що історія людства розпочалася не в месопотамському Шумері, а в наддніпрянській Аратті, яка утворилася на кілька тисячоліть раніше.
За вісім років роботи Анатолій Георгійович створив величезну базу даних та класифікував клинописні знаки шумерської писемності. А ще прочитав дві третини матеріалу, зображеного на панно в печерах. Особливо складні тексти в печері 48-А. На цьому панно клинопис розповідає про жертвоприношення, смерть і відродження — тобто про те, що найбільше цікавило і тривожило пращурів.
У Кам’яній Могилі таблички виготовлені не лише з каменю, а й із піщаника. Останні зберігалися в чотирьох окремих приміщеннях. Їх потрібно особливо дбайливо зберігати. Отож можна стверджувати, що в цьому архіві зберігаються зразки двох видів писемності.
Колись Наполеон Бонапарт під час свого походу до Єгипту звернувся до воїнів: «Солдати мої! На вас дивляться 40 століть із вершин цих пірамід». Нині 140 (!) століть дивляться на нас із вершини Кам’яної Могили. Як збережемо ми цю унікальну спадщину — нашу святиню? Невже будемо байдуже спостерігати, як місцеві багатії влаштовують пікніки на Кам’яній Могилі, засмічуючи битим склом і недоїдками древню пам’ятку всесвітнього значення — місця, де зберігаються священні тексти наших предків?
Усі великі цивілізації стародавнього світу мають свої великі символи: Єгипет — піраміди, Месопотамія — царські гробниці, Греція — Мікени та Трою. Україна має Кам’яну Могилу, і ми маємо цим пишатися.
Івано-Франківськ.
