Національний заповідник України Херсонес Таврійський, внесений Світовим фондом пам’ятників культури до реєстру 100 найвидатніших пам’яток планети, підготував документи про включення його до списку світового спадку ЮНЕСКО.

Це забезпечить перлині історії цивілізації належне ограновування — фінансові гранти й інші пільги, завдяки яким можна зберегти унікальні руїни античності. Адже представники Світового банку реконструкції і розвитку назвали Херсонес серед основних об’єктів для інвестицій в Криму, а Інститут класичної археології США хоче створити тут археологічний парк світового значення.

У мису Херсонес з’явилися шанс стати охоронною територією планетарної ваги й надія, що наступ сучасних севастопольців на територію древніх херсонесців, святе місце хрещення київського князя Володимира, нарешті припиниться.

Цього літа виповниться 175 років від початку тут археологічних розкопок. У фондах заповідника зібрано 300 тисяч унікальних предметів неабиякої історичної цінності, створено колекції античної і середньовічної нумізматики, скла, прикрас, зброї, кераміки, печаток монетного двору. Є тут базиліки бідних і багатих херсонесців, оборонні башти, майстерні, античний театр, храми, водогін, винодавильні, терми, поховання, фрески, ікони, скульптури, дивовижні скарби... Це при тому, що половина території древнього полісу ще достатньо не обстежена. Адже на мисі Херсонес під сучасним Севастополем упокоїлося не лише уславлене місто, а й унікальні залишки древніх сіл, маєтків, агротехнічних споруд, земельних наділів, виноградників, шляхів.

Тут, на ще не захопленій забудовниками території, — некрополі перших століть нашої ери, середньовічні споруди VIII—X віків, які перебувають у доброму стані. Зберегти це треба, щоб провести консервацію і музеєфікацію унікальних споруд. Стародавню дорогу четвертого століття до нашої ери вчені порівнюють з її знаменитою ровесницею — Апієвою. Навіть науковці вражені, з якою точністю давні греки з допомогою мірного цепу змогли розділити на абсолютно рівні ділянки 12 тисяч гектарів, підтвердивши постулат Аристотеля, що в демократичному суспільстві землю мають ділити справедливо.

Клятва депутата,  як у херсонесців і Гіппократа

Дорогоцінну кримську землю нині розкроюють за іншим принципом. Стан справ такий, що ситуацією на унікальній території мають зацікавитися правоохоронні органи. Історичні об`єкти і древню місцину нещадно руйнують грабіжники і «прихватизатори».

Про будування приватних котеджів у межах заповідника небезпідставні чутки ходять давно. Земля тут справді на вагу золота. Ось і воліють чиновники радше продати заповідану територію будь-кому під забудову, аніж вкладати кошти у збереження Херсонеса. Античну дорогу вже зруйнувало будівництво на цьому місці багатоквартирного будинку.

Під загрозою знищення й унікальні херсонеські хори — земляні античні ділянки, на яких вирощували виноград. Історики вважають що витвори античних майстрів плекання лози можуть не тільки стати місцем екскурсій, а й бути для сучасних виноградарів взірцем того, як можна вирощувати сонячні грона на кам’янистих землях без поливу і добрив.

Та всі спроби керівників Національного заповідника Херсонес Таврійський отримати акт на володіння двадцятьма земельними ділянками, де знайдено безцінні пам’ятки античної культури, місцеві обранці народу зводять нанівець. Це питання жодного разу не виносили на обговорення сесії міськради. Твердять: «Заповідник хоче придбати собі у відведення значну кількість гектарів, на що, скоріше за все, депутатський корпус не піде». Замість цього годинами дискутують, яку ділянку передати тій чи іншій приватній структурі. Протестів істориків не чують.

Офіційна думка керівництва Національного історико-археологічного заповідника України на чолі з його директором Леонідом Марченком: Севастополю Херсонес не потрібен, бо численні звернення в міськраду так і не спонукали депутатів до розгляду питань щодо руйнації скарбу світового значення. Дивне нерозуміння, бо це ж вони одностайно проголосували за перетворення міста на міжнародний центр туризму й рекреації.

На останній, восьмій, сесії затвердили «Регіональну програму розвитку туризму в Севастополі до 2010 року». Археологи вважають, що остаточне визначення кордонів і меж використання херсонеських територій має належати науці. Депутати можуть лише на основі наукового рішення територіального розвитку археологічного парку вносити новації в генеральний план розвитку міста.

На кожен унікальний об’єкт Херсонеса вчені вже підготували відповідні документи. Приїзду комісії ЮНЕСКО чекають в останні дні весни. Якщо негайно не припинити зазіхання забудовників і грабіжників археологічних цінностей на територію священних пам’яток, можна осоромитися перед авторитетними екпертами.

Всім нам слід замислитися про справжню цінність святих каменів Херсонеса, а севастопольським депутатам варто згадати слова викарбуваної на білому мармурі ще 2300 років тому урочистої клятви херсонесців: «...Я буду однодумний у порятунку і свободі держави і громадян і не зраджу ні Херсонеса, ні Керкінітіди, ні Калос-Лімена, ні інших укріплень, ні іншої території, якою херсонесці управляють чи керували, нічого нікому, ні елліну, ні варвару, але буду все це оберігати для херсонеського народу».

P. S. Це стосується не лише Херсонеса, Корсуня, Севастополя. За даними СБУ в Криму, сьогодні негайної охорони потребують понад 150 визначних археологічних пам’яток півострова. Спеціалісти підрахували, що в Криму є загроза вже невдовзі назавжди втратити кожну десяту історико-культурну пам`ятку зодчества. Без державного підходу до порятунку архітектурної історії Криму не обійтися.