Нова рубрика «Фасади і задвірки» мене — корінного киянина — не залишила байдужим. Справді, протягом останніх років Київ (особливо центральні райони) змінився на краще. Проте епітет «європейська» столиця — це намагання видати бажане за дійсне. Європейська столиця — це означає передусім порядок. А в Києві до цього ще дуже далеко.
Наведу лише деякі приклади, де легко навести елементарний порядок, аби тільки була у міської влади добра воля.
Перше. Найбільше псує вигляд міста не безлика забудова радянських часів, а «халабуди» (тобто добудови) на балконах. Я бував у кількох країнах Європи, але такого не бачив ніде. Чи ми вже так звикли до них, що й не помічаємо? Чи, може, вони стали візитівкою столиці? Іноземців це просто шокує! До того ж нині епідемія добудов охопила й центральні райони Києва, зокрема й архітектурні перлини.
Міській владі треба було б розробити комплексну програму «Балкони та фасади», у рамках якої негайно розчистити балкони на будинках старої забудови та розробити проекти засклення балконів для окремих серій будинків. А щоб було легше підтримувати порядок на балконах, ввести прогресивну систему адмінштрафів.
Друге. Час навести лад у назвах вулиць. Я досі не знаю, яку писати вулицю в адресі: Велику Васильківську чи Червоноармійську. Більшість використовують першу назву, але таблички — із назвою «Червоноармійська».
Третє. Не можуть не помічати гості Києва та його мешканці жахливий стан доріг у місті. Жодних секретів у технологіях будівництва та експлуатації доріг у світі немає. Думаю, тут заважає величезна фінансова зацікавленість окремих осіб у частому та малоконтрольованому капремонті доріг. Час оголосити відкритий тендер на будівництво та експлуатацію міських доріг і тротуарів серед приватних, комунальних та іноземних підприємств. І кожного року проводити міською владою конкурс на краще утримання доріг.
Тільки тоді стане очевидним, що невирішувані й нездоланні проблеми можна розв’язувати швидко й ефективно.
Київ.
