Олександр Павельчук в органах МВС з лютого 1995-го. За період служби в лінійному відділі станції Сімферополь на посаді старшого інспектора групи у роботі з особовим складом «зарекомендував себе з позитивного боку як ініціативний, сумлінний і дисциплінований працівник...».
У лютому 2002-го 24-річного офіцера Павельчука звільнено в запас... за порушення дисципліни, що проявилося у здійсненні вчинка, не сумісного з подальшим перебуванням на службі в органах внутрішніх справ. Олександр Олександрович, з’ясувалося, сфальсифікував службові документи про надання собі спеціального звання «майор міліції».
Моторний, однак, капітан, чи не так?
— Неправда, — парирує Павельчук. — Наказ ГУ МВС України в Криму № 487 л/с від 29.12.2000 р. про надання мені достроково звання майора було зачитано перед особовим складом лінійного відділу його начальником 6 січня 2001-го. Він же вручив мені погони, які я носив цілий рік, одержуючи відповідне грошове утримання. До речі, до одержання чергового звання залишалося три місяці, а різниця в оплаті за звання майора і капітана становить аж п’ять гривень. Чи варто було мені прискорювати події, фальсифікуючи документи, заради таких грошей? На мене звели наклеп, мене принизили, образили. Якщо наказ № 487 — чиясь помилка, то чому відповідальність за неї на мені?
Наказ про звільнення майор (капітан?) оскаржив у місцевому суді, але безрезультатно. Павельчук має намір відстоювати свої права у вищих судових інстанціях, але в цьому ми йому, на жаль, не помічники. Допомогти хочемо... міліцейському начальству УМВС України на Придніпровській залізниці, їх керівництву в Сімферополі та Києві. Може, хоча б заднім числом вони розберуться, хто готував і підписував наказ № 487.
Можливо, тепер прислухаються до висновків прокуратури, яка вважає, що в діях Павельчука формально встановлено ознаки недбалості, за що він і має нести відповідальність, але не підробки.
Начальство, якщо воно послідовне й принципове не тільки стосовно Павельчука, має дати оцінку і порушенням з боку керівництва УМВС на Придніпровській залізниці. Чому там протягом восьми (!) місяців не виплачували звільненому майору (капітану?) компенсацію за обмундирування й відрядження? За його словами, наказом по управлінню МВС на залізниці № 38 від 31.01.2002 р. він усувався від виконання функціональних обов’язків, про що дізнався лише через п’ять днів у день звільнення, тобто фактично працював з особовим складом, незважаючи на грізне: «Не пущать!».
— Мою причетність до фальсифікації документів ніким не доведено, але в Сімферополі і Києві не хочуть об’єктивно й справедливо розібратися в ситуації, — резюмує Олександр Павельчук. — Усюди як прапором прикриваються рішенням місцевого суду. Але ж воно не остаточне...