Три роки він майстрував цю красуню. Знаменита дерев’яна церква, яку звели у Кижах в ХVІІ столітті без єдиного цвяха, поступово набирала реальних обрисів у квартирі хмельницького пенсіонера. Колишній інженер-будівельник склав свою копію майже з 50 тисяч(!) деталей. У роботі використовував один-єдиний матеріал — очерет.
Як з’явилося у нього це захоплення, нині і сам не відповість. Так складалося його життя, що змалку був пов’язаний з будівництвом. Ще з тих пір, коли підлітком уперше взяв до рук кельму, щоб звести сарай у дворі.
Згодом була служба в армії, навчання в інституті, робота за фахом. У Хмельницькому, наприклад, і досі пам’ятають, як бригада Михайла Сінькова зводила житлові будинки, місцевий театр, промислові підприємства... Майстер заслужив чимало — удостоєний і ордена Трудового Червоного Прапора.
...Якось потрапила Михайлові Михайловичу до рук очеретина. І він, придивившись до її золотавого кольору, вирішив змайструвати з неї якийсь сувенір. Так з’явились у його квартирі перші очеретяні штори, які були не гірші за екзотичні бамбукові. Потім — невеличкі фігурки, будиночки, що робив для забави онуків. Згодом відчув, що час братися за складніше.
Спочатку відшукав книжки із зразками давньої дерев’яної архітектури. Потім узявся за креслення. Інженерно-будівельний фах давав змогу робити складні розрахунки: враховував навіть похибку від кута зйомки на фотографії.
Першу модель церкви, що стояла у Переяславі-Хмельницькому ще у XVІІ столітті, збудував у трьох варіантах. Одна легко вміщувалася на долоні, друга — «виросла» десь до півметра. А третю, на замовлення настоятеля однієї з хмельницьких церков, зробив заввишки з людський зріст.
Потім узявся за Преображенську церкву з Кижів. Бувало, ночами просиджував над роботою. А найвірнішим помічником у цій справі був... домашній улюбленець — кіт Соломон. Як тільки майстер сідав за роботу, котик зручно вмощувався в нього на плечах і тихо муркотів. Хто-хто, а Соломон бачив, яка це копітка праця.
Восьмий місяць трудиться Сіньков над копією церкви з Кольського півострова. Каже, найперше береться за ті, котрі руйнуються. Не може пережити, що храми, які простояли віки, можуть зникнути назавжди.
Хмельницький.
