17 лютого Президент України підписав указ «Про заходи зі створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна і прав на них у складі державного земельного кадастру», згідно з яким реєстраційні турботи перекладаються на Держкомітет України із земельних ресурсів.
Ми одразу зателефонували начальнику Київського бюро з технічної інвентаризації (БТІ) Василю Сенчуку, який, напевно, чекав на цей документ найбільше. Нагадаємо, чому. 14 лютого цього року у статті «Відбувається відвертий переоблік власності перед запровадженням податку» ми розповіли про міжвідомчу боротьбу за право вести Єдиний державний реєстр прав власності на нерухомість з участю БТІ та Міністерства юстиції. Воно з 1 лютого цього року запровадило електронний реєстр прав власності на нерухомість, який поставив під сумнів доцільність послуг БТІ. Справа дійшла до того, що деякі нотаріуси відмовлялися засвідчувати угоди з нерухомістю, якщо вони підкріплювалися довідками-характеристиками БТІ старого зразка. Утім, навіть це не позначилося на рішенні столичного БТІ не підключатися до Реєстру Мін’юсту. Інформацію міністра Олександра Лавриновича про те, що до їхнього Реєстру вже приєдналися 313 з 328 бюро країни, опоненти зустріли незворушно. Вони вважають, що в жодному нормативному документі за Міністерством юстиції не закріплено право збирати інформацію про приватну власність громадян. На їхню думку, за усім цим стоїть відвертий переоблік власності перед запровадженням податку на нерухомість і бажання заробити на тарифах за надання реєстраційних послуг та інформації. І звертають водночас увагу на Тимчасове положення №7/5 від 7 лютого 2002 року про порядок реєстрації прав власності на нерухомість, яким за держпідприємством «Інформаційний центр» закріплюється обов’язок готувати для затвердження тарифи за надання витягів з Реєстру, за користування інформацією та за інші послуги, які надає Адміністратор Реєстру. Отже, якби не указ Президента від 17 лютого, тарифами, а простіше кажучи, вартістю таких послуг, опікувався б Мін’юст. Про гіпотетичну спекуляцію правами або витік інформації навіть думати не хочеться. Пошукаємо щось стереотипне: хто володіє інформацією, той володіє світом. До речі, фахівці небезпідставно вважають, що створення системи державної реєстрації прав на нерухоме майно стане також істотним чинником поповнення державного бюджету. Адже передбачається, що мільйон звернень на рік дасть до 30 мільйонів гривень державного мита.
Тож ми привітали Василя Сенчука, щойно він узяв слухавку, з указом Президента. Але він зустрів звістку стримано.
— Указ Президента — добре. Але це ще не закон України про запровадження ефективної державної системи реєстрації прав власності на нерухоме майно. Він потрібен як повітря, бо треба унеможливити найменшу спробу спекуляції правами або на правах власників, несанкціонований витік інформації і будь-які сумніви в тому, що держава спроможна гарантувати право власності громадян.
Авжеж, закон потрібен. А після його прийняття ще слід внести відповідні зміни до законодавчих актів —Цивільного та Земельного кодексів, Законів України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про нотаріат». Указ Президента дає три місяці на вироблення плану, як створити єдину систему реєстрації прав власності на нерухомість, але на створення її підуть роки.
