«Цьому закону на роду написано народжуватися в муках», — такий висновок напрошувався після розгляду та обговорення законопроектів про вибори народних депутатів України на засіданні Комітету ВР з питань державного будівництва та місцевого самоврядування. Варто лише нагадати, що виборні закони парламент приймав уже тричі: в 1993 році, в 1997-му і останній — 18 жовтня 2001 року, за яким народні депутати обиралися до нинішнього складу Верховної Ради. Щоразу навколо законопроектів точилися безкомпромісні баталії, Президент застосовував право вето, Центрвиборчком панікував: вибори наближаються, закон не проголошений.
Зрештою, політики нині начебто порозумілися: суспільство дозріло, щоб на наступних виборах голосувати за ідеї і програми, які ці ідеї втілюватимуть на благо усього населення, а не окремих міст, районів, територій. Тобто законодавці погодилися, що на зміну змішаній системі, за якої на минулих виборах 225 народних депутатів обрано за партійними списками, а 225 — серед висуванців по округах, має прийти одна пропорційна система. Тоді всі 450 народних депутатів обиратимуться за виборчими списками політичних партій (виборчих блоків) по загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на основі пропорційного представництва.
Таких проектів закону (автори народні депутати В. Мельничук і М. Рудьковський та С. Гавриш,
Г. Дашутін, Ю. Іоффе) на засіданні комітету розглядали два.
— Обидва законопроекти, — зазначалося у здійсненому міжнародними фахівцями експертному аналізі на запит народних депутатів, — декларують свободу вільного вибору, забороняючи впливати на виборців методами шантажу, погроз, насильства, підкупу, та передбачають відповідальність за порушення цих норм.
Однак одностайності, спільного рішення під час обговорення народні депутати не досягли.
Законопроект В. Мельничука і М. Рудьковського «Про вибори народних депутатів» удосконалює й поглиблює практику, випробувану на минулих виборах в частині голосування за партійними списками.
Головне науково-експертне управління апарату ВР, зокрема, вважає таку побудову нового закону оптимальною. У разі внесення низки уточнень до його окремих статей законопроект заслуговує на підтримку, роблять висновок науковці.
Законопроект С. Гавриша, Г. Дашутіна,
Ю. Іоффе до наукових експертів парламенту ще не потрапив, але не цей факт зумовив гостру дискусію. Запропонована концепція передбачає кардинально нову схему виборів народних депутатів за пропорційною системою — партійними списками. Пропонується створити 450 територіальних виборчих округів, тобто стільки, скільки депутатських мандатів у парламенті. Кожна зареєстрована на виборах партія чи політичний блок задля найповнішого здобуття мандатів складатиме список своїх уповноважених — кандидатів у народні депутати в кількості 450 осіб. Місце у цьому списку виборюватимуть або надаватиметься перевага тим кандидатам, яких добре знають у цьому окрузі, підтримують, довіряють. Отже, за місце у списку точитиметься здорова конкурентна боротьба, він формуватиметься знизу, а не за рішенням партійної верхівки. Виборці голосуватимуть одночасно і за партію чи блок, і за їх конкретну людину. Так вважають автори проекту, наводячи ще цілу низку переваг пропонованого законопроекту.
Опоненти, зокрема народний депутат Юрій Ключковський, переконані, що це не що інше, як завуальована мажоритарна система виборів, яка на практиці підтвердила, що не забезпечує політичну структуризацію парламенту, надає можливість маніпулювати голосами виборців.
Опоненти не зуміли переконати авторів цього законопроекту, які залишають за собою законодавче право пропонувати законопроект до розгляду на пленарній сесії парламенту.
Комітет 13 голосами «за» прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді взяти за основу проект закону про вибори народних депутатів, внесений В. Мельничуком і М. Рудьковським. Окремі положення законопроекту С. Гавриша, Ю. Іоффе, С. Дашутіна врахувати під час підготовки до другого читання.
Проти цього рішення проголосували троє.
Голова комітету Анатолій Матвієнко наголосив, що неприйняття закону про вибори є одним з головних чинників, що гальмує роботу комісії з політичних реформ у країні. Однак народний депутат Юлій Іоффе налаштований скептично і переконаний, що на сесії жоден з двох проектів не набере більшості голосів.
