Одразу скажу, що в отому бідолашному 160-квартирному будинку по вулиці Скворцова, 2, в Одесі поряд із працівниками МВС і СБУ ще мешкають військовослужбовці — прикордонники та представники ППО, а також сім’ї з ВАТ «Холдингова компанія «Краян». Споруджували будинок у складчину: між відомствами розподілили квартири відповідно до грошових внесків. Ті, хто їх одержав, ось уже півтора року клянуть долю, що так зле над ними позбиткувалася...

Камені спотикання в цьому будинку заклали ще тоді, коли приймали його в експлуатацію від генерального підрядника ТОВ «Будтехпостач». Ось переді мною копія документа, завіреного аж 15 круглими печатками й підписами відповідальних осіб — «Акт державної приймальної комісії про прийняття до експлуатації закінченого будівництвом об`єкта» від 30 серпня 2001 року. Чорним по білому написано: «10-поверховий 160-квартирний житловий будинок до експлуатації прийняти». 4 жовтня цей акт затверджено розпорядженням Малиновської райдержадміністрації Одеси.

Уже перші мешканці будинку виявили, однак, таку кількість найрізноманітніших недоробок, залишених будівельниками, що почали бити на сполох — писати листи в різні інстанції, передусім тим, хто будинок споруджував та приймав до експлуатації.

Оскільки ніхто ніяких заходів для усунення недоліків не вживав, то дійшли й до правоохоронних органів. Майже через рік, 23 серпня 2002 року, розпорядження Малиновської райдержадміністрації щодо затвердження акта держкомісії було опротестоване прокурором Малиновського району старшим радником юстиції Ф. Плачковим як неправочинне. Однак райдержадміністрація залишила той протест без задоволення.

Ляп-ляп на тяп-тяп

Обстоюючи справедливість, прокурор звертається із заявою до місцевого суду Малиновського району, роз’яснюючи, чому вищезгадане розпорядження незаконне і підлягає скасуванню в судовому порядку. Серед недоробок вказано, зокрема, такі: не здійснено випробувань холодного водопостачання і зробити це нема можливості, бо деякі стояки не діють; не випробувано й системи теплопостачання, не укомплектовані, хоча це й передбачено проектом, теплові вузли, на трубах теплопостачання й гарячого водопостачання нема теплоізоляції; електрифікацію будинку здійснено абияк, у багатьох місцях електропроводка не схована у стіни; не виконано низку сантехнічних робіт; сходові марші подекуди під загрозою руйнації, немає перил; не впорядковано навколишню територію, а стічні води відведено таким чином, що це загрожує будинку руйнацією...

«Перевіркою також встановлено, — цитуємо заяву прокурора, — що будинок не готовий до опалення в опалювальному сезоні, оскільки теплопостачання будинку підведено до котельні ВАТ «ХК «Краян», однак його адміністрація у своїх листах на ім`я голови правління ЖБК «Малиновський-14» та на ім`я голови Малиновської райдержадміністрації повідомила, що опалення будинку проводити неспроможна. Інші варіанти теплопостачання ні замовником, ні підрядником не передбачені...»

Тут доречно зауважити: за таких ось умов мешканці будинку вже прожили рік, перезимували. Добре ще, що була вона порівняно тепла, й обігрівання помешкань різними електроприладами врятувало людей від цілковитого замерзання: більшість відбулася «лише» простудними хворобами. Нині зима суворіша, вона несе більше страждань: температура у багатьох квартирах, де нерідко є малі діти, опускається до 4—5 градусів тепла. Коли додати, що будинок не підключено й до газопостачання через його буцімто недостатню заселеність, то неважко уявити відчай людей...

— Через те деякі квартири й не заселяються, — каже голова правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Власник» Світлана Чорна, — що в експерименті на виживання люди відмовляються брати участь.

Холод — сьогодні головна мука мешканців будинку № 2 по вулиці Скворцова. До кого вони тільки не зверталися, щоб дали тепло: до влади різних рівнів, до правоохоронних органів, у тім числі — столичних. Відписок одержували чимало, а реальних кроків до того, щоб отримати тепло — жодних. Вдалися й до крайніх заходів — мітингів на міських площах, пікетувань офісів владних структур, перекриття міських автотрас: безрезультатно. Тепер обіцяють перекрити залізничну колію... Надто жорстко, протиправно? Мабуть, що так. Але відчай людей можна й зрозуміти: на їхні права також не зважають.

Зачароване коло

Нарікання, обурення й навіть злостивість мешканців будинку спрямовані передусім на адресу голови правління ВАТ «Холдингова компанія «Краян» Миколи Приступи. Чому підписував державний акт, мовляв, коли був неспроможний забезпечити будинок теплом? Чому зараз не подаєте його, адже потужність котельної таки дозволяє це зробити? А у М. Приступи — свій головний біль: чвари з ВАТ «Одесаобленерго». Загалом — це тема окремої розмови, та суть чвар, коли коротко, така: «Одесаобленерго» висуває до «Краяну» претензії стосовно заборгованості у кілька разів більші, ніж їх визнає останнє підприємство; а оскільки рубильник у руках обленерго, то воно його і вимкнуло, не очікуючи рішень судових інстанцій. Сталося це торік 17 жовтня. За два місяці без електроенергії «Краян» зазнав чималих збитків. Не було електроенергії — не працювала й котельня підприємства. У грудні дали струм, але до будинку №2 по вулиці Скворцова тепло так і не пішло — люди знов зимують на точці замерзання.

Чому? Тут уже ніяк не складаються нормальні стосунки керівництва «Краяну» з уже згадуваним «Власником» та житлово-будівельним кооперативом «Малиновський-14», між якими й поділено майже порівну квартири в будинку. «Краян» загнув таку ціну за тепло, що, побоюються квартировласники, за зиму вони стануть геть злиденними. Справді, якщо в місті, за встановленими на тепло тарифами, зимової пори (літня плата взагалі не стягується) платять за кожен квадратний метр житла 1,46 гривні на місяць, то «Краян» хоче отримувати аж... 4 гривні. «Таких цін не потягнемо», — доводять люди. А М. Приступа стоїть на своєму: газ нам відпускають за цінами, встановленими для промисловості, тобто значно дорожче, ніж на побутові потреби. Є й інші витрати, тож, виходячи з них, і встановили отакі тарифи. Він погоджується, що вони зависокі, але знизити їх до загальноприйнятих норм може тільки тоді, коли різницю відшкодує місто. Або пропонує: споруджуйте для себе автономну котельню.

— Але ж це, — обурюється та сама Світлана Чорна, а разом із нею й усі мешканці будинку, — не передбачалося проектом новобудови, опалювати її мав «Краян». До того ж вартість автономної котельні зашкалює за 500 тисяч гривень. Де взяти? Місто не виділить, а в мешканців будинку таких грошей теж немає...

Одне слово, зачароване коло. Яке не можуть чи не хочуть розірвати ані міська влада, ані правоохоронні органи. Наче й не передбачено Основним Законом України права її громадян на нормальне житло.

Одеса.