Сесію студенти не здають. Її складають. Але при цьому здаються, як у полон, а інколи «складаються» навпіл. Щось подібне коїться зі студентами Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, яких ви бачите на знімку. Сесія для студента — період екстремальний, навіть коли готувався до неї задовго до початку заліків та іспитів. Юначі й дівочі думки та почуття працюють в одному напрямі — аби швидше все скінчилося. Традиційно студенти втішають себе й інших словами: півгодини ганьби й екзамен у кишені. Та переживань від цього у «мучеників науки» не меншає.
Неприховану заздрість всього курсу викликають «розумники», які мають «автомат». Тобто за труди праведні протягом навчального семестру винагороджуються доброю оцінкою без екзаменаційного ритуалу. Думаючи про це, переважна більшість українських студентів щиро собі клянуться: почну готуватися до наступної сесії, як тільки-но складу оцю! Але коли навчальні пристрасті вщухають, обіцянка знову стає цяцянкою.
