Завданням номер один для виправлення ситуації зі свободою слова в Україні є законотворча робота. Про це заявив голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації Микола ТОМЕНКО на прес-конференції за підсумками поїздки до Страсбурга на сесію ПАРЄ.

М. Томенко зазначив, що вперше в історії ПАРЄ на її сесії позицію України представляли не лише політики, а й група журналістів та експертів, які запропонували європарламентаріям свої версії і бачення ситуації зі свободою слова в нашій державі. Підсумком цього і стало те, що три пункти Рекомендацій ПАРЄ безпосередньо стосуються України, зокрема, той, який констатує: «В Україні, згідно зі свідченнями журналістів та висновками парламентських слухань про свободу слова та цензуру, адміністрація Президента видає інструкції засобам масової інформації щодо висвітлення основних політичних подій».

За словами голови комітету, під час поїздки до Страсбурга домовлено про експертну допомогу з боку ПАРЄ в розробці закону про суспільне телебачення і радіомовлення та Концепції роздержавлення українського медіа-простору. А вже найближчим часом — у перший день голосування на третій сесії, 6 лютого, —парламентський інформаційний комітет вимагатиме розглянути і прийняти у Верховній Раді рішенння щодо законопроекту про внесення змін до деяких законів України за результатами парламентських слухань «Суспільство, ЗМІ, влада: свобода слова та цензура в Україні». «У постанові за підсумками парламентських слухань є 11 пунктів про те, що треба робити для виправлення ситуації зі свободою слова, — сказав Микола Томенко в інтерв’ю кореспондентові «ГУ». — Є чіткий перелік роботи на третю сесію, рекомендації іншим органам державної влади — зокрема Генеральній прокуратурі в частині розслідування кримінальних справ щодо журналістів. Внесений законопроект є першим кроком виконання цієї постанови, він знімає найболючіші точки діяльності мас-медіа — доступ журналістів до інформації, судова відповідальність ЗМІ і цензура. Якщо наступного тижня ухвалимо цей законопроект у першому читанні, протягом кількох місяців він може бути прийнятий, чим вирішимо нагальні проблеми в Україні в сфері мас-медіа».

Законопроект, зокрема, передбачає, що неправомірна відмова в наданні інформації журналістові тягне за собою накладання штрафу на посадових осіб від 25 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а повторне протягом року вчинення цього порушення — штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів. Журналісти звільняються від відповідальності за висловлення оціночних суджень та розголошення конфіденційної інформації, якщо суд встановить, що право громадськості отримати цю інформацію переважало права інших осіб, у тому числі й держави щодо нерозголошення такої інформації. Органи державної влади, місцевого самоврядування пропонується позбавити права подавати позови про захист честі, гідності та ділової репутації, а також вимагати відшкодування моральної шкоди. Натомість за ними залишається право на спростування неправдивої інформації.

У свою чергу, Київська незалежна медіа-профспілка, за словами її голови Андрія Шевченка, планує найближчим часом провести форум журналістів, на якому також обговорюватимуться практичні питання захисту журналістів — проблеми з акредитацією, відмови у наданні інформації, судові позови тощо.