У Харкові поховано останки відомих учених-медиків. Їх поховали через 60 років після смерті. Один з них —видатний патологоанатом Володимир Воробйов, котрому було доручено бальзамувати тіло комуністичного вождя та його тезка Володимира Леніна. Вчений, який зробив мумію Ілліча «вічно живою», отримавши згодом за цю працю Ленінську премію, після смерті й сам не зміг знайти спокою. Довгі роки його прах припадав пилом на полицях місцевого університету. Такою начебто була воля вченого. Але заповіт, де він ніби наказував передати його прах на службу науці, як з’ясувалося, був міфічним.
Обряд похоронів, які мали відбутися більш як піввіку тому, пройшов тепер доволі скромно, як для знаменитих учених свого часу. Хоча і в центрі міста, на кладовищі № 13, на Алеї славетних харків’ян, при невеликому скупченні людей. Однак саме тут знайшов свій останній притулок багато хто з харків’ян, які прославили своє місто на весь світ видатними досягненнями. За християнським звичаєм академіків Володимира Воробйова і Василя Данилевського поховали лише завдяки зусиллям родичів, не одне покоління яких не могло примиритися з тим, що не можуть провідати могили батьків і дідів. Але хто з можновладців у 30-ті роки хотів вислухати чи врахувати думки якихось родичів? Як краще чинити за будь-якої ситуації, знала і вирішувала завжди партія.
Академіка Володимира Воробйова, який зберіг для нащадків тіло В. Леніна, після смерті було кремовано. Урна з його прахом припадала пилом на полицях кафедри анатомії Харківського медичного університету, яку він очолював протягом 20 років. Така сама доля спіткала і його соратника, академіка Василя Данилевського, засновника Інституту ендокринології. Його мозок помістили в скляну банку і виставили на огляд студентів. Усі ці роки існувала легенда, що вчені начебто заповідали свої тіла науці, однак документального підтвердження цього немає. Можливо, цей громадянський та християнський акт дасть можливість тепер без зволікань прийняти й інше, не так політичне, як суто людське рішення щодо того об’єкта бальзамування, завдяки якому тіло академіка Воробйова залишалося непохованим більш аніж шістдесят років.
Харків.
