За багаторічною традицією рік починається з вервечки новорічних свят. Тож вітчизняна індустрія і регіональні органи влади беруться до справи приблизно з останньої декади місяця: з важкою від думок про держбюджет на звітний період головою. Відбувається свого роду ревізія чеснот і правил.
Чиновник відмовиться від мізеру
Так сталося і нинішнього січня, який розпочався з реєстрації у Верховній Раді одразу п’яти законопроектів, які стосувалися пошуку коштів для підвищення мінімальної заробітної плати працівникам соціальної сфери. Точніше, законодавчих схем перерозподілу видаткової частини держбюджету (його доходна частина й так перенасичена). Запитання місяця: де роздобути грошей? Найцікавішими видаються пропозиції Кабінету Міністрів, який пропонує за рахунок скорочення витрат на шляхове будівництво, агролізинг та комп’ютеризацію шкіл вишукати півмільярда гривень і ще 150 мільйонів «відщипнути» від «Укрзалізниці»: є намір їй доручити компенсацію пільгового проїзду школярів та студентів. Загалом на підвищення заробітних плат у соцсфері уряд планує виділити 2,3 мільярда гривень, але лікарям та вчителям, які одержують зарплати з місцевих бюджетів, радіти передчасно. По-перше, ці кошти підуть передусім на підняття зарплат держслужбовцям у центрі та на місцях — вони фінансуються безпосередньо з держбюджету. По друге, приблизно таку саму суму становить борг у заробітних платах по країні. По-третє, Прем’єр-міністр Віктор Янукович зобов’язав Міністерство праці та соціальної політики вишукати додаткові кошти на збільшення розмірів допомоги з безробіття на 10 відсотків і для матерів, котрі доглядають новонароджених, — майже удвічі (за словами міністра Михайла Папієва, до 320 гривень на місяць). Отже, хоч як подивись, чиновник не гратиме на мізері. І вже у січні від одного з них у ДПА України пролунало: податківці навряд чи витягнуть такий напружений план з бюджетних надходжень. Підприємці, від яких безпосередньо залежить добробут народу, розцінили це, як попередження: лупитимуть три шкіри.
Учителям і лікарям, що належать, якщо вірити одному з січневих опитувань, до найкорумпованіших категорій населення, так само, як і іншим представникам соціальної сфери, лишається чекати змін на краще: законодавчих (обіцяно знизити ставки прибуткового податку з громадян), фінансово-економічних (проголошено курс на боротьбу з інфляцією) тощо. Утім, зміни на краще минулого місяця громадяни вже помічали: міняючи свої відкладені про всяк випадок долари на гривні, вони раптом з’ясовували, що Верховна Рада нарешті скасувала «тимчасовий» пенсійний збір. Нехай на відсоток, а гаманець потовщав. Однак, як видно з бюджету на цей рік, залишилися інші «тимчасові» пенсійні збори. Отже, чиновник і тут не гратиме на мізері.
Будемо грати чи гратися?
Узагалі, чимало податкових статей бюджету, які набрали чинності в січні, вказують на те, що державні люди мають намір не грати з підприємцями, а гратися. Ніби кішка з мишкою. Так, відшкодовувати експортерам ПДВ поки що ніхто не збирається. За одним винятком: якщо вони мають кредитну заборгованість за державними гарантіями, то можуть розраховувати на взаємозалік із бюджетом.
У січні попрощалися з податковими пільгами книговидавці та прихильники усіляких інновацій. Мишка закарбувала: упродовж року податкові органи матимуть статус «органів стягнення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під гарантії держави, та за бюджетними позиками».
Своєрідною заявою про наміри влади стосовно бізнесу можна вважати оновлений Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», який опубліковано в січні. Попри те, що його розцінили як продукт політичного компромісу між урядом та профільним комітетом парламенту, він містить низку довгоочікуваних змін. Скажімо, замість щомісячних авансових платежів цього року підприємства сплачуватимуть податок у січні та за підсумками 11 місяців за правилами, які встановлено для повного податкового періоду: з урахуванням збитків минулих періодів, приросту (втрат) матеріальних запасів та амортизаційних відрахувань. Це дасть змогу розраховувати свої обороти на квартал, не висмикуючи з них щомісяця обігові кошти для латання бюджетних дірок.
Нарешті збільшили максимальний розмір суми на оновлення основних фондів з 5 до 10 відсотків від їхньої балансової вартості і дозволили відносити цю суму на валові видатки. За наших умов це вже стимулюватиме капіталовкладення в модернізацію основних фондів. Утім, не обійшлося й без низки суперечливих статей, які, на думку фахівців, дають можливість штучно завищувати розміри податкових зобов’язань. Кішка з мишкою це розуміють дуже добре. Вони уособлюють різні інтереси, які рано чи пізно трансформуються в суспільний інтерес, забезпечуючи економічний розвиток, зростання життєвого рівня та ін.
Інтересами не поступаються
У січні Міністерство транспорту підняло тарифи на вантажоперевезення на 10 відсотків, що спричинило шквал протестів з боку промислового лобі, особливо підприємств гірничо-металургійного комплексу. Так було і позаторік, коли залізничники підняли тарифи більш як на 14 відсотків. Причина очевидна: «Укрзалізниці» хронічно не вистачає коштів на оновлення основних фондів, зношених на 50—60 відсотків. До того ж наші тарифи на вантажоперевезення, за словами Міністра транспорту України Георгія Кірпи, смішні: менші за російські у 2,4 разу, за білоруські — у 1,5, за польські — у 5 разів, за словацькі — у 7. Цього року головне залізничне відомство країни планує спрямувати на оновлення основних фондів 3,4 мільярда гривень, що значно менше за потребу. З них лише 626 мільйонів — з виручки від запровадження нових тарифів. Тож мотивація залізничників зрозуміла, але чи виправдана? Це питання за дорученням Прем’єр-міністра тиждень з’ясовувала Консультаційна рада з питань формування цінової політики, що багатьох спантеличило: хіба наказ Мінтрансу не погоджувався в Мінекономіки та з питань євроінтеграції? Дивно тільки, чому «питання власне стало до розгляду» внаслідок звернення народного депутата Геннадія Горлова, яке підписали більш як 70 парламентаріїв.
Хоч би там як, а в ціновий струс на ринку залізорудної сировини або нафтопродуктів, про який заговорили в січні, віриться не більше, ніж у відродження вітчизняного атомного підводного флоту. Адже гірничо-збагачувальні комбінати і нафтопереробні заводи вже давно орієнтуються на можливості споживачів, а не кон’юнктуру на внутрішньому ринку. А от для металургів, які нібито не помічають рекомендацій Мінпромполітики, серйозні недопоставки коксу, брухту, енергетичних ресурсів можуть обернутися цього року катастрофічними збитками. Як стало відомо Агентству ділової інформації «Контекст» від джерела, наближеного до Мінпромполітики, значна кількість металургійних підприємств стоїть на порозі найбільшого за останні вісім років зриву планів виробництва. Деякі експерти оцінюють імовірні збитки гірничо-металургійного комплексу цьогоріч у 10 мільярдів гривень. Такі втрати не відіб’єш на зовнішніх ринках. Мало того, збитки металургів призведуть і до втрат бюджету-2003, і до невиконання соціальних програм.
Хто сказав «FATF»?
У січні ми переймалися і більш глобальними інтересами. Я маю на увазі не процес глобалізації, хід якого розглядали на всесвітньому економічному форумі в Давосі, а переляк наших чиновників, спричинений санкціями FATF. Як на мене, за що ми боролися — на те й напоролися. Адже понад рік FATF вимагала від уряду й парламенту оптимізувати фінансове законодавство. Ми прийняли доволі жорсткий «відмивний» закон і зміни у кримінальне законодавство. Тепер за відмивання «брудних» грошей на 15 років позбавляютья волі. До того ж запроваджується кримінальна відповідальність за умисне приховування інформації про фінансові операції, які підлягають моніторингу, а також за розповсюдження секретних даних працівниками держдепартаменту. Проте законопроект стосовно змін у Закон України «Про банки та банківську діяльність» застряг після першого читання. Нас почали контролювати вже у США, Канаді, Німеччині та Великій Британії. Нічого страшного з огляду на законодавчі терміни повернення валютної виручки (90 днів) і на те, що вже в лютому, схоже, цю неприємну процедуру «перетрушування білизни» припинять. Та що там, міністри фінансів ЄС прийняли рішення скасувати взагалі таке поняття, як банківська таємниця. Але чи вистачить нам глузду зрозуміти, що Захід у такий спосіб захищає свої фінансові системи, до чого, власне, він закликав і Україну?!
