Можливо, це звучить досить парадоксально, але часто джерелом зневіри і невпевненості дитини у власних силах є амбітність її батьків. Дві третини тат і мам прагнуть через дітей реалізувати мрії свого дитинства. Саме тому досить часто хлопчики і дівчатка опиняються водночас у кількох гуртках чи секціях. До того ж вибір залежить не від них самих, а від того, ким не вдалося стати свого часу їхнім батькам.
— Хвилини, втрачені в дитинстві, — це змарновані в дорослому житті роки й десятиріччя, — саме так аргументують батьки організацію дитячого «дозвілля». Але інколи така гонитва за часом перетворюється на життєву трагедію і для дітей, і для дорослих. Перші заздрять своїм одноліткам, яким не треба після школи бігти на додаткові заняття, а батьки з жахом спостерігають за перетворенням свого вундеркінда на сіру посередність. Як розвинути таланти маленького генія і водночас не позбавити його дитинства, розповідає психолог Ганна ДОВБАХ.
— Найактивніше дитина виявляє свої таланти до семи років, і це саме той час, коли за нею треба уважно спостерігати, працювати з нею і в жодному разі її не завантажувати! Якщо ви читаєте малюкові казку, а він раптом піднімається й біжить робити щось інше — ви вже зробили помилку! Ваше завдання —припинити читання за хвилину до того, як це набридне малечі! Наступного разу дитина може відмовитися слухати продовження казки, бо в її свідомості казка, втома і сум стали тотожними поняттями!
Щодо напрямів роботи з дітьми, то аж ніяк не можна обмежуватися лише малюванням, співами чи танцями — це те саме, що годувати дитину лише морквою з міркувань, що морква корисна. Від такого раціону швидше можна пожовтішати, аніж набратися здоров’я! Найголовніше — це спрямовувати юного генія на шлях, обраний ним самим: хочеш малювати — малюй, плавати — будь ласка, ліпити — на здоров’я.
— А якщо дитина нічого не хоче?
— По-перше, таких дітей немає. Якщо ваш малюк нічого не хоче, то треба шукати, де ж ви припустилися помилок раніше. У такому разі варто на деякий час дати дитині спокій — вона сама собі знайде заняття. Розумні батьки навіть захоплення мультиками можуть спрямувати у потрібне русло — запропонувати намалювати улюблених героїв, придумати свій власний комікс про них, інсценізувати мультфільм, скласти віршика чи пісеньку.
По-друге, є батьки, яких не цікавлять уподобання дітей. Зазвичай це прагматики, які дивляться на світ крізь призму майбутнього — яка саме з цього захоплення може бути користь. Хибність такого погляду очевидна — не всі учні музичної школи стають композиторами, але для багатьох музика стає справжньою розрадою у житті.
Варто пам’ятати, що все-таки неталановитих дітей не буває — є лише неталановиті батьки, котрі не хочуть подивитися на світ очима дитини. А спробувати треба: можливо, ваш син — талановитий архітектор чи дизайнер, а ви забираєте в нього олівець і тягнете на стадіон. І все лише тому, що вам самим понад усе хотілося б бути футболістом, але ваш батько свого часу наполіг на відвідуванні образотворчої студії. Історія повторюється, але помилки повторювати не варто...
