Напередодні прийняття держбюджету на 2003 рік представники шахтарських регіонів знову стурбовані підходами до розв’язання проблем вугільників. Ситуація у вугільній галузі продовжує залишатися напруженою.

Борги енергетиків України перед луганськими вугільниками найвищі в країні: за отримане паливо теплоелектростанції заборгували шахтарям 320 млн. грн. Сума боргу енергетиків майже дорівнює боргові з заробітної платні гірникам області.

Керівники Луганської області також стривожені тим, що в регіоні закривають одразу 37 вугільних державних підприємств із кількістю працівників 1500—2000 осіб. Без роботи залишаються десятки тисяч людей. У той само час на розв’язання соціальних питань, що виникли у зв’язку з реструктуризацією вугільної галузі, надійшло всього 19 відсотків коштів з обсягу обіцяного фінансування.

— При цьому, — каже глава Луганської облдержадміністрації Олександр Єфремов, — обласні й місцеві органи влади позбавлені можливості впливати на ситуацію і приймати рішення. Структура, що відповідає за закриття шахт і виконання договірних зобов’язань, — державне підприємство «Укрвуглереструктуризація» — міститься в сусідній Донецькій області. Ми вже кілька років поспіль порушуємо питання про прозорість фінансових потоків, які надходять на закриття вугільних підприємств.

Дуже насторожено в області сприймають ідею ліквідації вугільних державних холдингів і приватизації підприємств у межах процесу реструктуризації. Такі спроби вже були п’ять років тому. Тоді політику скеровували на те, щоб віддати вугільні підприємства в оренду комерційним структурам. Розраховували, що таким чином у галузі з’являться інвестори. Але результат вийшов протилежний: орендарі забрали кращі шахти, виробили заділи, залишили великі борги і розбіглися. Дев’ять шахт зосталися нікому не потрібні й наодинці зі своїми боргами.

Й усе-таки гірникам Луганщини вдається нарощувати обсяги вуглевидобутку. У нинішньому році ДХК «Ровенькиантрацит», «Свердловантрацит» і «Краснодонвугілля» ще в жовтні—листопаді виконали свої річні завдання. Сама тільки бригада Героя України Сергія Генієвського ровеньківської шахти імені Фрунзе підняла на-гора з початку року мільйон тонн вугілля. Останній раз такий бригадний показник в Україні відзначили 20 років тому.

Луганськ.

Думки з приводу

Геннадій АСТРОВ-ШУМИЛОВ, народний депутат України по 111-му виборчому округу:

— Слід передбачити бюджетне фінансування на будівництво нових горизонтів і шахт, технічне переобладнання. Якщо профінансуємо вугільну галузь так, як треба, то дістанеться і бюджетним організаціям, адже соціальна сфера шахтарських міст і селищ замикається на шахті. А за три—чотири роки вугілля вже само наповнюватиме бюджет. Скажімо, саме лиш об’єднання «Ровеньки-антрацит» відраховує на рік до бюджетних і позабюджетних фондів 250 млн. грн. Такого наповнення бюджету немає, коли купуємо енергоносії за кордоном.

Профінансувавши вугільну галузь у бюджеті за показниками, закладеними у програмі «Вугілля України», можемо за кілька років одержати не тільки незалежну енергосистему України, але й економіку, що дозволить нашій державі забезпечити бюджетне фінансування у всіх сферах нашого життя. Якщо приймуть ті цифри, що закладені в проекті бюджету, ухваленому в другому читанні, — 2,5 млрд. грн., що на 400 млн. грн. менше від минулого року, — це повільне вмирання галузі. Коли за останні 11 років закрили 67 шахт, то через 10 років закриють ще 70 відсотків усіх шахт. А це не тільки зменшення кількості вугілля, а й соціальна катастрофа.

Сподіваюся, що новий уряд, очолюваний представником вугільного регіону, зрушить з мертвої точки розв’язання проблем вугільної галузі.