До профспілки працівників морського транспорту України вони прийшли всім екіпажем на чолі з капітаном Балтазаром Делла Крузом — 7 українських і 16 філіппінських моряків. Повідомили: їхнє судно «OCEAN PACІFІC І» ошвартувалося біля пірсу Іллічівського судноремонтного заводу, аби стати тут на доковий ремонт. Та оскільки панамська компанія «AKER SHІPPІNG» — власник судна, — затримала морякам зарплату за чотири місяці й не виконала своєї обіцянки погасити її з прибуттям до Іллічівська, то екіпаж оголосив страйк. Прохання до профспілки — допомогти, щоб зароблене було їм якнайскоріше виплачено...

Унікальність ситуації полягала в тому, що до української профспілки звернулися не тільки вітчизняні, а й іноземні моряки. Втім їхнє становище мало чим різнилося. Очевидно, лише тим, що українці потрапили додому (п’ятеро з них — одесити, один — іллічівець та ще один — севастополець), де, відомо, й стіни допомагають. А в решті...

Завідувач відділу інспекції суден і роботи з моряками, головний інспектор Центральної ради ППМТУ Вадим Мощенко, який взявся за врегулювання конфлікту, з’ясував чимало пікантних подробиць. Передусім ту, що під час найму моряків в обох випадках — і у нас, і на далеких Філіппінах — профспілки просто «обійшли», скористатися їхніми послугами не вважали за потрібне. В результаті ні в тих, ні в тих немає колективних договорів, що тепер ускладнює і посередницьку участь ППМТУ у розв’язанні проблеми, і погашення зарплати морякам. Українців для роботи на судні наймала одеська приватна крюїнгова компанія «Капітан Бейліс», яка обмежилася укладанням типових контрактів з ними, де про участь профспілок не йдеться (навіщо «зайве око»?). Філіппінців — державна крюїнгова компанія, яка, однак, теж не спромоглася подбати про колективний договір. Зате вона справно стежить за обов’язковою сплатою всіх податків із зарплати моряків, через неї йдуть кошти їхнім сім’ям на поточні витрати. Останнє особливо бентежило моряків-іноземців: немає зарплати — не оплачуються і рахунки за квартири, за навчання дітей, за лікування тих, хто захворів, немає коштів на їжу тощо. З усіма наслідками, що звідси випливають... А в моряків-українців хіба не те саме? На жаль, стосунки між посередниками з найму на роботу за кордон і «рабсилою» у нас не врегульовано передусім законодавчо, отож важко в і цьому, і в інших подібних випадках шукати «крайнього», захищати людей, яких цинічно ошукують...

Вадим Мощенко, нарікаючи на правовий вакуум у питаннях найму моряків, зовсім не прагнув прикритися цим від проблеми, що виникла. Навпаки, він взявся активно шукати вихід із становища. Добре, що знайшов спільника в особі капітана судна, який, ризикуючи, однозначно став на сторону екіпажу. А ось «представник судновласника», якого мусили прийняти на борт уже під час рейсу, лише вносив непевність та знервованість. Дійшло до того, що він вчинив бійку, завдав тілесних ушкоджень боцманові-філіппінцю. Довелося запросити на борт судна правоохоронців, скласти протокол, а потім домогтися й депортації отого «представника». Аби вже без його посередництва вести переговори з судновласником. Той просить зважити на скрутну для нього ситуацію, навіть роз’яснити її морякам, а згодом, мовляв, усе належне буде людям сплачено. Профспілка зайняла позицію жорстку: чому цього не зроблено досі? Не було коштів? Але ж передоплату за майбутній ремонт судна зроблено, на те кошти знайшлися. Треба було передусім розрахуватися з людьми... З адміністрацією Іллічівського судноремонтного заводу домовлено: не ставити судно до доку доти, доки не буде погашено заборгованість із зарплати морякам.

Судновласник, бачачи таку непоступливість і принциповість, змушений реагувати. Кошти на рахунок, з якого морякам мають виплатити зароблене, вже почали, хай і повільно, «капати». Невдовзі, сподіваються й члени екіпажу, й їхні захисники з профспілки, яку під час найму було проігноровано, конфлікту буде покладено край. Ось тільки запитання залишиться: чи цей випадок утиску прав моряків — останній? Сумнівно. Аж допоки держава не спроможеться надійно захищати — законодавчо й практично — своїх громадян.

Іллічівськ — Одеса.