Як стати флагманами економіки півострова, спільно розробити ефективну програму розвитку портів, які щороку відіграють дедалі більшу роль в економіці Криму, вирішували їхні керівники на нараді в уряді автономії.

Упевнено збільшує обсяг робіт Ялтинський торговий порт, з 28 суден якого п’ять працюють на зовнішньому ринку, невдовзі відкриють нові туристичні лінії в Хорватію, Венецію, Саудівську Аравію, почали відновлювати причали в Гурзуфі й Малоріченському. Феодосійський торговий порт останнім часом наростив перевалку сухих вантажів на 50, а нафти — на 40 відсотків. До кінця року опрацює майже 600 тисяч тонн сухих вантажів і понад п’ять мільйонів тонн нафти. На виручені кошти почав обновляти флот. Та останньою «підніжкою» для колективу стало неповернення ПДВ у сумі більш як вісім мільйонів гривень.

А ось Євпаторійський морський торговий порт, який нині здебільшого здійснює поставки за кордон піску, міліє на очах і розвиватися не в змозі. Уже кілька років не знайде коштів на поглиблювальні роботи, тож втрачає клієнтів, судна яких дедалі частіше сідають тут на мілину.

Не кращі справи і в Керченському морському торговому порту, потужності якого дають змогу переробляти 2,5 мільйона тонн вантажів, але досі їх залучено лише на 60 відсотків. Заважає дефіцит зерносховищ у районі Керчі, який нині досягає 150 тисяч тонн на місяць.

Щоб збільшити обсяг обробки вантажів, заплановано наступного року ввести до ладу потужний портовий елеватор на 50, а в перспективі й на 80 тисяч тонн, який зможе приймати українське, російське і казахстанське зерно.

Розробники проекту впевнені, що зерносховище надасть можливість отримати сукупний прибуток — майже 111 мільйонів доларів — уже через п’ять років. Адже тоді Керч стане єдиним портом на узбережжі Азова і північно-східної частини Чорного моря, який має зернонакопичувачі. А що їх досі немає, чимало зернових транспортних потоків з України і Росії змушені орієнтуватися на причали Одеси й Іллічівська. Хоча перевантажувати зерно на кораблі в Криму для клієнтів набагато вигідніше, бо це значно скоротило б транспортні витрати.

Сам накопичувач коштуватиме 4,8 мільйона доларів. Півтора внесе місто, решту суми — комерційна фірма. Окупність будівництва — три роки, а якщо Керчі залишать статус вільної економічної зони «Порт «Крим», то за умов пільгового оподаткування прибуток буде вже через рік—півтора.

Друга частина проекту стосується модернізації вантажно-розвантажувальних робіт і передбачає постачання новітнього американського устаткування, яке, зокрема, у процесі зберігання навіть поліпшуватиме якість зерна. Устаткування мало ось-ось надійти, та інвестиційні проекти, інші підготовчі документи поліпшення морських вантажних перевезень, розробки і складування вантажів уже запилилися в столах київських чиновників. А справа державної ваги на епопею розгляду не розрахована, бо потребує негайного вирішення хоча б тому, що Керченська ВЕЗ «Порт «Крим» через два місяці взагалі може припинити своє існування.

Щоб активніше вирішувалася доля актуальних проектів, кримські портовики вирішили перетворювати їх у справу разом, об’єднати зусилля і потенціал всіх причалів півострова. Спільно почали розробку програми розвитку портів, в якій буде пов’язано всі питання перевалки вантажів, експлуатації і ремонту суден. Щоб кримські порти найшвидше і найефективніше почали працювати на добробут автономії і всієї України, майбутню програму розвитку портів розглянуть на засіданнях Ради міністрів і Верховної Ради Криму. На думку депутатів і урядовців, порти мають стати флагманами, які поведуть за собою економіку півострова.

Крим.