Стан галузей паливно-енергетичного комплексу характеризується кризовими явищами, інформував на засіданні Комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки віце-президент НАН, заступник голови комісії з розроблення енергетичної стратегії України на період до 2030 року академік Анатолій Шидловський.
Він навів невтішні приклади: видобуток вугілля порівняно з 1990 роком становить 48,4 відсотка, нафти — 70 відсотків, природного газу — 63 відсотки.
Матеріальна база енергетичних галузей украй зношена, устаткування працює на межі технічних можливостей, значна його частина вже непрацездатна. В енергетиці відсутні механізми відновлення її матеріальної бази.
Комісію з розроблення енергетичної стратегії було створено розпорядженням Президента України від 27 лютого 2001 року. У документі, крім визначення завдань та термінів подати проект стратегії до 31 грудня 2002 року, Кабмін було зобов’язано затвердити кошторис необхідних для цієї роботи витрат і забезпечити їх фінансування. Та як повідомили Анатолій Шидловський та директор Інституту загальної енергетики НАН —головного розробника стратегії — академік Михайло Кулик, за цей час зусиллями багатьох профільних інститутів та залучених фахівців на голому ентузіазмі, бо виділено було тільки п’ять відсотків кошторису, виконано основний обсяг робіт. Розроблено 18 розділів Енергетичної стратегії до 2030 року.
Проаналізовано, наприклад, чотири сценарії розвитку вугільної промисловості. Видобуток вугілля на кінець 2030 року має становити 120 млн. тонн, оскільки воно — основне паливо у країні. Видобуток власного газу на цей період треба збільшити до 26 млрд. кубометрів. Нафти — до 5 млн. тонн. У стратегії наголошується на потребі терміново розпочати роботи із забезпечення альтернативних джерел постачання газу та нафти в Україну.
Із шести сценаріїв розвитку атомної енергетики випливає, що основним завданням є продовження терміну експлуатації існуючих енергоблоків та введення в дію нових потужностей на Рівненській і Хмельницькій АЕС. До речі, продовження термінів роботи існуючих атомних станцій на 15—20 років — один з основних стратегічних напрямів французької енергетики. До слова, хоч би як цього бажалося, а стратегія передбачає, що за період, який розглядається, Україна остаточно перетвориться на імпортно залежну стосовно енергоносіїв країну, як Франція, Італія чи Японія, які однак успішно розвиваються, застосовуючи найновітніші технології енергозбереження та енерговикористання. Це єдино правильний шлях для України, наголошували доповідачі.
Представлений документ, який за визнанням самих авторів ще досить сирий і потребує подальшого глибокого опрацювання, детально розглянули народні депутати, відзначивши важливе політичне і економічне значення енергетичної стратегії для розвитку держави і суспільства. Розробники для подання проекту стратегії на загальне обговорення і завершення роботи попросили ще дев’ять місяців. Голова профільного комітету Андрій Клюєв наполягатиме, щоб у Державному бюджеті 2003 року для цієї мети було передбачено необхідні кошти.