Звернення Голови Верховної Ради України з нагоди Дня знань
Сердечне вітаю вчителів і викладачів, учнів і студентів, організаторів освіти, батьків, усіх співвітчизників з початком нового 2002—2003 навчального року.
Це справді народне свято, яке зустрічають з душевним трепетом і ті, хто вперше переступає поріг шкільного класу чи студентської аудиторії, й ті, хто повертається туди після канікул чи виробничої практики. Хвилюючі почуття переповнюють педагогів, які старанням, неспокоєм, теплом дарують своїм улюбленцям радість пізнання, відкриттів, формують їх громадянську позицію. Звучання шкільного дзвоника змушує швидше битися серця мільйонів батьків і матерів, дідусів і бабусь, ніби увінчуючи їхні передсвяткові клопоти. Навряд чи є родина, яку не зачіпала б ця подія.
Добра традиція відзначати 1 вересня як День знань підкреслює, якого великого значення надає наше суспільство вихованню високоосвічених, свідомих громадян, підготовці їх до життя. Хоч би як важко складалися економічні й соціальні умови, освіта залишається одним із найважливіших державних пріоритетів.
Навіть за наявних проблем рівень вітчизняної освіти гарантує формування інтелектуального потенціалу, що забезпечує розвиток економіки, науки і культури, розбудову нової України. Українські учні і студенти не раз перемагали на міжнародних олімпіадах і конкурсах, демонструючи грунтовні сучасні знання. Наших фахівців знають і поважають у світі.
Верховна Рада України у співпраці з освітянами трудиться над удосконаленням правового поля, що гарантувало б ефективне функціонування та дальший розвиток системи освіти, загальну її доступність, підвищення соціального статусу основної постаті цієї сфери — вчителя, викладача. Ми будемо рішуче добиватися, щоб закони втілювалися в реальність.
Бажаю педагогам, учням і студентам, тим, хто вчить і вчиться, хто причетний до важливої справи передачі й отримання знань, батькам, всім співвітчизникам найповнішої реалізації добрих намірів і життєвих планів, щедрої і світлої долі, віри у славне майбутнє України.
