Нові висоти столичних зодчих

Отже, висотні будинки з’являються в столиці то там, то там. І їх буде ще більше. Замовлень багато. Міська влада прийняла рішення про перехід до будівництва 23-поверхових житлових будинків замість 16-поверхових. І розміщуватимуть їх там, де є вільне місце на вже в цілому забудовній території. Спорудження житла на багатогектарних намивних площах завершується. Їх більше немає у нинішніх межах міста. Тож влада змушена піти на підвищення поверховості.

Утім, вільних місць, таких, де можна знести старі, занедбані споруди і звести на їхньому місці сучасні багатоповерхівки, в місті достатньо. Інша справа, як вписуватимуться ті наші «хмарочоси» в історичну забудову. Головне, щоб вони не псували й не руйнували архітектурно довершених ансамблів старовинних забудов. За кордоном, скажімо, в Парижі, це сувора вимога міської влади до архітекторів.

А названі будинки в Києві, що тиснуть на театри, не поодинокі. Споруджувалися вони ще за тих часів, коли партійні ватажки краще за всіх тямили в усьому і в архітектурі зокрема. А нині? Нині в усьому «кумекають» більше ті, в кого товстіші гаманці-сумки. І хто «замовляє» музику — будинки. А бажаючих спорудити «висотки» в центральній частині дедалі більшає. Однак далеко не всі розщедруються на гарні, але дорожчі проекти. Щоб вони не «душили» не лише пам’ятки архітектури, а й просто довершені давні споруди.

Може, ще не всі наші архітектори сповна розкрились, відірвались від минулих стандартів? Але в нас є кому малювати модерні будинки з красивими фасадами. Тому підтвердження, погодьмося, — окремі справді вишукані заміські будинки. І в Головкиївархітектурі є вже проекти оригінальних за формою житлових будинків. Та постає запитання: а чи під силу такі споруди нашим будівельникам, які звикли штампувати переважно панельні дев’ятиповерхівки?

Того дня я ще раз переконався у правильності вислову: «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути». І саме тому в мене особисто склалося враження: справді, будівництво у Києві вступило в нове століття. Це коли порівняти, приміром, дев’ятиповерхові будинки, споруджені навіть ще 5—10 років тому, і двадцятитрьохповерхові, що зводять поруч. Як кажуть, небо і земля. Але різняться вони не лише висотою, а й архітектурою, оздобленням, плануванням кімнат тощо.

Неподалік метро «Лівобережна» багато років «гуляв» пісчаний пустир. Тут мав бути другий адміністративний центр столиці. Із задуму залишилося недобудоване і неначе забуте Богом і людьми масивне приміщення Головпостачу. Стоїть воно вже чимало років із простягнутими руками... Кличе, шукає вірного і надійного господаря. А ось два 23-поверхові житлові будинки, які зводяться тут, вражають своєю величчю і красою. Вони надто відрізняються від сусідів, що стоять поруч. Сучасні споруди немов відмежовують минуле й нинішнє століття. В архітектурі, в практиці будівництва. Веду мову про житлові будинки, зведені головним забудовником столиці — колишнім Головкиївміскбудом, а нині холдинговою компанією «Київміськбуд». 

Президент холдингової компанії «Київміськбуд» Володимир Поляченко повідомив: споруджує ці будинки третій трест. А очолює його Олександр Слабковський. Уже безмінно 40 років.

У тому, що наші люди, зокрема будівельники, здатні перебудуватися, вміють працювати по-сучасному, переконувався не раз, знайомлячись з досвідом роботи цієї компанії. Досі вона успішно долала виробничі висоти. Достатньо назвати лише кілька з їх «щаблів», щоб переконатися в цьому.

Особливо показовим для флагмана столичних будівельників є минулий рік. Темпи зростання виробництва становили 123,7 відсотка до попереднього року. Введені більш ніж 640 тис. кв. метрів житла становлять 30 відсотків від загального уведення житлової площі в нашій країні. Переконливо чи ні? Мабуть, надто переконливо. До того ж компанія будує житло і за межами Києва. 

Хоч і не хочеться обтяжувати читачів цифрами, все ж варто додати: житло — ще не вся виробнича програма Київміськбуду. В столиці на її рахунку ще майже 1000 шкіл та дошкільних закладів, 200 поліклінік і лікарень, тисячі інших різних споруд.

Серед висот, які вона успішно долає, — зростання обсягів і темпів виробництва, продуктивності праці, створення додаткових робочих місць, збільшення заробітної плати працюючих. А їх, до речі, тут більше 40 тисяч.

Наведені вище цифри-показники полюбляли в нас наводити раніше. Нині — це справа виживання кожного трудового колективу. Не зумієш працювати ефективно, прибутково — загинеш. А крім того, сьогодні важливіше, скільки та як умієш будувати.

...Дізнавшись, що поруч збираються будувати ще один житловий будинок, мешканці сусідніх збурилися: не дозволимо! Мовляв, виріжуть дерева, зіпсують ландшафт. Будівельники вмовляли, переконували у протилежному, проте зауваження «взяли на карандаш». Тож зрізали мінімальну кількість дерев, а дитячий майданчик облаштували серед великих сосен. Будинок гарно вписався в лісовий острівець. Він наче завжди тут стояв. А там, де будівельники змушені були зрізати дерева, посадили нові. І не малесенькі, а вже чималі. І — серед літа.

Зробили це за допомогою унікальної машини. За лічені хвилини вона спершу викопує яму, виймає із землі кількарічне дерево і пересаджує його. На каштані й листячко не тріпонулося. Так м’яко і ніжно працює цей механізм. Він збірний: трактор — наш вітчизняний, харківський, а копально-пересаджувальна частина — німецька.

Серед інших технічних новинок у компанії застосовують автобетононасос (він здатен подати за годину 140 кубометрів бетону на висоту 36 метрів, тобто десятого-одинадцятого поверхів). А ще — потужні десятикубові автоміксери (нинішні масові — шестикубові), металеву багаторазового використання опалубку, яка легко монтується і демонтується, установку для виготовлення тротуарних плиток різної конфігурації.

Ці механізми допоможуть київміськбудівцям працювати ще ефективніше і якісніше. Звичайно, всі пристрої іноземного виробництва. І хоч важко подолати відчуття невдоволення (мовляв, чому ми самі раніше не налагодили їх виробництво?), все ж добре, що вони з’являються на наших будмайданчиках. Хай не лише допомагають, а й ворушать інженерну думку.

Чому декотрі чоловіки «заскакують» до коханок і навпаки, відомо всім, хто «досліджував» це явище. З тієї ж причини нинішній замовник обирає ту чи іншу будівельну організацію. Обирає кращу не за словами-обіцянками — за вміння швидко і якісно працювати. Мабуть, якби навіть не було тендеру, по-нашому конкурсу, напевно американський інвестор все одно обрав би «Київміськбуд». Для реконструкції і добудови площ торговельного комплексу колишнього універмагу «Україна» в Києві. Але ця компанія виборола право виконати складний за технологією і великий  обсяг робіт. 

До слова, від будівлі, яку мало хто в нас не знає, залишився лише каркас. Усе переробляється за світовими мірками. Водночас добудовується ще 10 тисяч кв. метрів торговельних площ та кількаповерховий паркінг на 400 легкових автомобілів. А спорудити тут похилі залізобетонні підлоги-стелі вдасться саме завдяки згадуваному автобетононасосу.

Те, що робити все треба високоякісно, — зрозуміло. Американці знають, якими мають бути вся споруда і окремі її елементи. Погано зробленого вони не приймуть. А ось як укластися в термін — то вже справа наших будівельників. Адже за кожен день прострочки доведеться сплачувати пеню в сумі 6,5 тисячі доларів. 

Отже, працювати треба не тільки добре, а й швидко. Щоб не залишитися без штанів... Київміськбудівці не допустять цього. Не дозволить професійна гордість і честь мундира. Крім того, їм стане у пригоді досвід спорудження сучасного унікального і складного приміщення Південного залізничого вокзалу в Києві, будівництва на замовлення австрійського концерну «BІLLA» двох супермаркетів європейського рівня у столиці, двох — у Дніпропетровську і одного — в Запоріжжі.

Та все ж спорудження житлових будинків — головні любов і призначення «Київміськбуду». І в цьому будівельники успішно ламають певні усталеності.

Приміром, досі вважалося, що панельні будинки практично не можливо поліпшити. Орієнтуючись на кращий світовий досвід, тут уже кілька років вдосконалюють впровадження монолітно-каркасної схеми домобудування. Вона дозволяє як завгодно урізноманітнювати архітектурно-планувальні рішення квартир і будинків у цілому. Дедалі ширше застосування спеціальних утеплювачів у панельних будинках наближає їх до цегляних. Встановлення лічильників тепла — не майбутнє, а сьогоднішня реальність київміськбудівців. І щотижневі спеціальні наради з якості за скаргами громадян — ще одна їхня реалія. Як і неухильне зменшення нарікань.

Та все ж досвідом з досвідів «Київміськбуду» є започаткована ним схема спорудження житла за кошти приватних інвесторів — майбутніх власників квартир. Тільки минулого року компанія залучила і спрямувала в будівництво понад 521 млн. гривень. А в цілому — вже понад 1,6 млрд. гривень. За обсягом нині це найбільша в державі внутрішня інвестиція. У першому півріччі н. р. уведена в експлуатацію 20-тисячна квартира, збудована за кошти населення.

Ось цифри-докази його доцільності. Більш як на 100 млн. гривень видано кредитів населенню на житлове будівництво під заставу новозбудованого житла. Запроваджена форма придбання житла в кредит на термін до 30 років, на думку багатьох, дуже зручна. Особливо для молодих сімей. Платити частки і одразу жити у своїй квартирі, а не по кутках, збираючи гроші і сподіваючись колись купити квартиру, — це чудова переміна в нашій традиційній житловій практиці.