Cвого часу тема дитячої праці широко обговорювалася в ЗМІ. Противники ідеї «експлуатації юних» вважали, що діти насамперед повинні вчитися. Прихильники були за те, щоб вони вчилися заробляти гроші. З усього видно, що сьогодні перемогли опоненти. Щоправда, ця перемога виявилася пірровою і нікого вже не радує. Серед освітян, працівників соціальних служб та інших фахівців, пов’язаних з роботою з підлітками, з’явився навіть термін — найгірші форми дитячої праці.
Згідно з міжнародними нормами до них належать усі види «трудових звитяг», які можуть негативно вплинути на здоров’я чи психічний стан юних, бути небезпечними для їх життя. До слова, всі, кому не виповнилося 17 років, вважаються дітьми.
За даними Міжнародної організаці праці, до складу якої входять 175 країн, всього у світі працюють понад 250 мільйонів дітей віком від 5 до 14 років. Половина з них — повний робочий день, 70 відсотків — у шкідливих умовах.
У нашій країні, за даними Державного комітету статистики, у 1999—2000 роках працювали 456 тисяч юних українців, з яких 97 тисяч віком від 7 до 12 років. Причому зайнятих важкою фізичною працею — 18 відсотків. Через шкідливі умови захворіли та отримали травми три відсотки неповнолітніх. До того ж 61 відсоток працює постійно під час навчального року. Така статистика.
Дешевою, а то й зовсім безплатною рабсилою не гребують приватні підприємці. Що вже підпадає під дію Кримінального кодексу. Підлітків втягують у проституцію та виготовлення порнографії. До речі, щодо першого, то прикметна сумнозвісна столична Кільцева дорога, на яку нерідко дітей відправляли... батьки. Звісно, це все стосується неблагополучних родин, дітей-сиріт, позбавлених батьківської опіки, безпритульних. Саме ці категорії юних найбільше потерпають від дорослих. Працею неповнолітніх користуються й наркоторговці. Вони самі не «засвічуються». А в разі, коли правоохоронці затримають якогось юного продавця з порцією отрути, то той буде мовчати, як партизан, і не викриє свого «роботодавця». А тим часом у дорослого наркоторговця з’являється коло збуту отрути — школи, дискотеки, молодіжні компанії.
Нерідко порушують права дитини і благопристойні родини. Переважно це стосується сільської місцевості. Кількість сільських дітей, які працюють понад дев’ять годин протягом тижня, в кілька разів перевищують відповідні показники у місті. Особливо літньої пори. Часті випадки, коли батьки просто відривають дітей від навчання. Мовляв, хочеш бути розумним — будеш голодним. За даними фахівців, майже 50—60 тисяч дітей щороку не відвідують школи.
Тож для України проблема дитячої праці та поширення її найгірших форм є актуальною, але мало вивченою. І важливо розпочати обговорення питання на всіх рівнях. Щось уже робиться.
У грудні минулого року Україна ратифікувала Конвенцію «Про заборону та негайні дії шодо ліквідації найгірших форм дитячої праці».
У Міністерстві освіти і науки виважено поставилися до цієї проблеми. Науково-методичні центри проаналізували зміст програм для навчальних закладів стосовно відповідності міжнародним нормам та напрацювали освітню стратегію із запобігання використання дитячої праці в найгірших формах. Спільно з Академією педагогічних наук оголошено конкурс на написання посібника «Працюючі діти як соціально-педагогічний феномен» та довідника для учнів «Підліткам про працю». Заслуговує на увагу й досвід київських шкіл. У столиці за розпорядженням міського голови старшокласники під час канікул могли заробити тим, що ремонтували приміщення власної школи.
А тим часом у Вінницькій, Херсонській, Донецькій та Київській областях розпочинає діяти Міжнародна програма з викорінення найгірших форм дитячої праці, підтримана Міжнародним бюро праці та кількома українськими міністерствами й відомствами. Плановано провести низку інформаційно-просвітницьких кампаній, реалізувати різноманітні пілотні проекти.
Очікують, що понад 100 дітей, залучених у проституцію, 600 — які працювали у сільській місцевісті та 500 — на вулицях, пройдуть курс реабілітації, здобудуть освіту, кваліфікацію та соціальний захист.
А далі, з огляду на результати, програма діятиме і в інших регіонах.
