Про що думає жінка перед пологами? Звичайно, про майбутню дитину. Добре розуміють це і шукачі легкої наживи.
Того дня, тринадцятого листопада, Світлана йшла на черговий медогляд до лікарні. На півдорозі зупинив оклик: «Котра година?». Чорні очі, важкий погляд. «У вас нещодавно померла родичка (справді, померла бабуся, хоча в кожній сім’ї час від часу трапляються втрати). Ви народите хвору дитину (cлова обухом вдарили по голові). Я можу зарадити. Зачекайте, скоро підійде іще пацієнтка, тоді обом і допоможу», — ясновидиця верзла звичайну нісенітницю.
Циганка, одягнена охайно і пристойно, наголошувала на мовчанні та таємності дій. Попереджала: з рідними може трапитися щось страшне.
Невдовзі з’явилася миловидна жінка. Вона дякувала цілительці за ліки й одужання. Розповіла, що чекає на малюка. Що все це — завдяки ясновидиці, яка багатьом допомогла.
Після підготовчих навіювань, настала Світланчина черга «лікуватися». Для процедури вимагалося небагато — принести з дому щось цінне. Бажано гроші й коштовності. Й що більше — то кращий ефект лікування.
Чого лише не зробиш заради майбутньої дитинки? Та ще — із затуманеною головою. І Світлана винесла й віддала все, що було вдома: золоті обручки, сережки, каблучки і гроші (друзі вранці борг повернули, на машину позичали). Шахрайка, отримавши куш, стала раптом нервовою. Пообіцяла, що порчу зніме, над усім цим помолиться і через дві години поверне.
Зрозуміло, що цього часу «лікарці» та її сподвижниці вистачило для втечі, а постраждалій — для звільнення від гіпнозу.
Моральна втрата була значно більша, ніж матеріальна. Молоду жінку довго переслідувало відчуття меншовартості, незважаючи на підтримку чоловіка та свекрухи.
За кілька днів після неприємної історії Світлана народила чудову дівчинку. Нині вона вже ходить до школи. А батьки, жартуючи, називають її «золотою донечкою».
