Чергове подорожчання природного газу нарешті, можливо, позитивно вплине на виробництво торфобрикетів в Україні. Декларації про збільшення видобутку торфу, переведення котелень на цей місцевий вид палива лунають щороку. Начебто всі розуміють, що так можна досить серйозно зекономити на енергоносіях. Адже спалення 2,2 тонни торфу — це те саме, що спожити тисячу кубометрів газу. Щоправда, різниця у вартості тепер буде вражаюча!

Торф’яні ресурси Чернігівської області — це 195 родовищ із запасами 251,8 мільйона тонн, що становить 12 відсотків від загальних по Україні.
Хоча торік на Придесенні видобуто всього-на-всього 41 тисячу тонн торфу, виготовлено 15 тисяч тонн брикетів. Це більше, ніж попереднього року. Та все одно дуже мало!
Реалії сьогодення невтішні.
— Нині «Смолинський торфозавод» простоює через відключену електроенергію, — повідомив смолинський сільський голова Олександр Білик, який 15 років пропрацював головним інженером на торфобрикетному підприємстві, що в Чернігівському районі. — Майже рік філія стояла, влітку знову набрали чоловік 70. Попрацювали, виробили 1500 тонн продукції. На жаль, зараз знову все стоїть. Працівники подають у суд, щоб їм виплатили зарплату.
Керує торфодобувною галуззю області державне підприємство «Чернігівторф», яке входить до складу Державного концерну «Укрторф», що належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.
Колись потужні самостійні «Смолинський торфозавод» та «Ірванцівський торфозавод» нині є його філіями. На певному етапі хтось вважав, що так буде краще. Але насправді це призвело до скорочення виробництва торфобрикетів, тяжкого фінансового стану виробників дешевого поліського палива. У ДП «Чернігівторф» часто змінюються керівники. Багато з них залишили посади з підозрою в доведенні торфзаводів до банкрутства, аби підприємство вигідно приватизувати. Керувати з Чернігова філією «Ірванцівський торфозавод» у Семенівському районі за 180 кілометрів непросто... Тим часом остання, не маючи статусу юридичної особи, не може від свого імені ні відкривати банківські рахунки, ні купувати запчастини, пальне, інші ресурси, що ускладнює ведення господарської діяльності.
— Торік ми начебто непогано попрацювали, мали 400 тисяч прибутку, — повідомив директор філії «Ірванцівський торфозавод» Микола Степчук. — Але ж ці гроші йдуть у «Чернігівторф». А в нього мільйонні борги. У результаті й наша діяльність паралізована. Ось тільки нещодавно зарплату за грудень віддали. Нині не працюємо...
Одне слово, правила організації праці виробників дешевого палива, можливо, й влаштовують певне коло осіб у Києві та Чернігові, але великі трудові колективи поки що не побачили у них для себе зиску.
В. о. директора ДП «Чернігівторф» Аркадій Дяденко вважає відокремлення структурних підрозділів усе ж небажаним:
— Чому? Через борги, а їх 15 мільйонів, які доведеться пропорційно ділити. Ліцензії треба оформляти на експлуатацію родовища корисних копалин. Це дуже складно.
За його словами, планують реорганізувати управлінський апарат структурних підрозділів у бік значного скорочення, частково погасити борги і запустити через місяць-півтора виробництво. Аркадій Дяденко також не приховує, що хоче вдарити рішуче по схемах реалізації безконтрольного «лівого» торфобрикету, зиск від якого мають лише окремі особи.
Зрозуміло, наміри нового керівника начебто чудові. Дорожнеча газу теж змушує місцеву владу переобладнувати теплові котли у школах, медзакладах на використання дешевшого палива. Торфобрикетні заводи свого часу щороку виробляли по 40—45 тисяч тонн продукції. Отже, можливості їхні досить великі. Але якщо податкова арештовуватиме рахунки підприємства, а ДП «Чернігівторф» не розв’яже проблеми з виплат зарплат, схоже, і нинішній рік нічого нового не додасть в енергозбереженні на Чернігівщині.
Чернігівська область.

До речі

У землекористуванні ДП «Чернігівторф» перебуває 332 га експлуатаційних площ із запасами 1073 тисячі тонн торфу. Промисловою розробкою зайнято менш як відсоток торф’яних площ.

Ціни

На Чернігівщині тонну брикету нині продають за 690 гривень, а з квітня реалізовуватимуть по тисячі гривень. Господарі осель, які не вкладаються у ліміт в 200 кубометрів газу, уже з наступного місяця платитимуть 7188 гривень за тисячу кубів блакитного палива.