Реалізувати проект «Соціально-психологічна адаптація переселенців із дітьми на новому місці проживання, інтеграція в закарпатську спільноту» взялася громадська організація «Щасливі діти» (за підтримки програми «Громадські ініціативи нової України» МФ «Відродження»).
Станом на кінець лютого на Закарпатті офіційно перебувають 3476 переселенців, 868 з яких — діти. І ці цифри зростають щодня. Ставши мимоволі свідками жахливих військових подій, ці діти потребують і фахової допомоги, і дружнього спілкування з однолітками та дорослими. Підтримати їх, повернути радість дитинства хоче ГО «Щасливі діти».
«Зараз вся увага прикута до сходу України. А оскільки у жінок серце завжди болить і за своїх, і за чужих дітей, ми вирішили зробити щось хороше для тих, кого, на жаль, доводиться називати дітьми війни. Ми вже провели акцію зі збору іграшок для юних переселенців. Тепер створили цю програму», — каже керівниця «Щасливих дітей» Ольга Павлова. У рамках проекту також передбачено: екскурсії та зустрічі з видатними особистостями, які розкажуть про історію, культуру та звичаї Закарпаття; ігротерапію за участю психологів. Цікавим заходом обіцяє стати дводенний майстер-клас із писанкарства. Проект інформуватиме суспільство про життя, побут та потреби переселенців, а також сприятиме діалогу та побудові взаєморозуміння і толерантності між ними та місцевими мешканцями.
«У програмі є заходи не лише для дітей, а й для їхніх батьків. Бо попри те, що ми тут робимо зі свого боку, потрібно, аби батьки робили разом з нами одну справу. Немає сенсу приводити до нас дітей і ставити собі позначку, що вони на реабілітації, а самим при цьому демонструвати вдома свої страхи та тривоги. Добре, що в проекті братимуть участь і місцеві мешканці з дітьми: це дає можливість зав’язати нові стосунки і полегшити процес соціалізації, — вважає учасниця проекту психолог Наталія Братасюк. — Діти зі сходу переживають складний коктейль почуттів, пов’язаних із втратою домівки, друзів, школи, звичного середовища. Вони потрапили у нове оточення з іншими цінностями і правилами взаємодії. А це не завжди просто сприйняти. Нерідко такі діти почуваються чужинцями і потребують психологічної корекції. Особисто моє завдання — роздивитися, чи не розвиваються тривожно-депресивні розлади, визначити індивідуальні адаптаційні особливості, попрацювати зі страхами і тривогами».
Закарпатська область.