Часто вже дорослі дочки й сини думають, що їхні літні батьки тільки радіють тому, що ті живуть окремо: адже тепер старим стало спокійніше й легше. Насправді ж батьки постійно хвилюються за своїх чад, бояться, що ті не договорюють, як їм важко. Одна літня пара так і каже: «У нас троє дітей, двоє онуків і один правнучок. Ми переймаємося тим, як вони живуть, яке їхнє майбутнє. Зараз таке важке життя! Як вони, бідні? Що на них чекає в цей складний час?»
Турбота старшого покоління про молодше — природна. Батьки тривожаться за своїх дітей, скільки б їм не було років, де б вони не перебували й у яких би умовах не жили. Особливо хвилюються ті, які менше за інших знають про життя своїх уже дорослих дітей, а також онуків. Що менше інформації від синів і дочок про їхні успіхи на роботі й у власній родині, про маленькі радості, які прикрашають життя, допомагають протистояти соціальним проблемам, — то більше тривожних домислів у батьків і матерів.
Шановні батьки, у ваших дітей і онуків, безумовно, є багато такого, що втішило б вас, вселило б упевненість в їхньому благополуччі. У кожного з них є свої бажання, сподівання, цілі й результати докладених зусиль. Розпитайте їх, придивіться уважно, і ви помітите не тільки сліди життєвих труднощів, а й позитивні перспективи. Прислухайтеся до радісних зізнань: «А в мене на роботі...», «А ми із друзями збираємося в Карпати...», «А я брав участь у шкільній олімпіаді...» — такі висловлення свідчать і про довіру молодших до старших, і про ті цеглинки, з яких будується завтрашній день — майбутнє ваших дітей і онуків.
А ви — молодше покоління — діліться гарними новинами, своїми успіхами й планами на майбутнє, порадьтеся, якщо ви у складній ситуації! Так легше підтримувати теплий емоційний зв’язок між поколіннями, дарувати старим упевненість у завтрашньому дні, а також відчуття важливості й залучення у ваше життя... Це не ритуал! Це вияв любові й подяки до батьків, котрі, як і раніше, вас дуже люблять і опікуються вами — як і тоді, коли ви були зовсім маленькими.
Тетяна ГУРЛЕВА, психолог.
