Спершу — про основні здобутки. Державне підприємство «Ужгородське лісове господарство» за минулий рік сплатило до бюджету і різних цільових фондів понад чотири мільйони гривень, реалізувавши продукції на двадцять два мільйони, середня зарплата становила 4 тисячі гривень, прибуток — майже два мільйони, рентабельність — сім відсотків. Проведено лісовідновлення на сорока п’яти гектарах, догляд за лісовим культурами — на 250, догляд за молодняками — на 80 гектарах. Це головні показники.
Досвід і сучасний стиль
А працюють в «Ужлісі» лише сорок один спеціаліст. Саме так: фахівці на чолі з авторитетним і досвідченим директором Іваном Костівим. Цей керівник направду має хист чути і випереджати час. Тому його цінують усі: і підлеглі, і вище начальство. Ось лише два штрихи. Перший: Костів розпочав (і успішно завершив!) реформи ще в середині 90-х, коли на базі лісокомбінатів створили лісгоспи. Тоді в колективі працювали 350 людей. Нині — у вісім з половиною разів менше. Але на стан справ це практично не впливає — беруть умінням і сучасним підходом, запозичують досвід вітчизняний і зарубіжний. Другий: 2010 року «Ужліс» став пілотним підприємством — і єдиним в області — з упровадження інноваційного проекту: електронного обліку деревини.
До весни також підготувалися по-господарськи: заготовлено понад сорок видів лісового насіння різних дерев і кущів, яким традиційно забезпечують увесь Ужгородський район. «Їхні» деревцята милують око біля шкіл, церков, дитсадків... «Робимо так, як зобов’язував закон ще ХVІІІ століття, ухвалений австрійською імператоркою-реформаторкою Марією-Терезією, — щоб коло хати зростало двадцять дерев, а посадковим матеріалом забезпечували державні лісові розплідники», — каже Іван Костів.
Триєдине завдання
Вітровали, які пронеслися Карпатами торік у травні, завдали величезної шкоди. Потрощило, поламало, повивертало з корінням дерева не тільки на території «Ужлісу», а й сусідніх лісгоспів Ужанської долини й на словацькому боці — у Собранцях, Пряшеві, Кошицях... Іван Васильович за 41 рік роботи в лісовій галузі такого не пригадує: «Стихія пошкодила шістдесят п’ять тисяч кубометрів бука...». Спеціалісти на чолі з директором запровадили чітку, прозору й дієву організацію роботи, щоб якнайшвидше розробити вітровали й вивезти ділову деревину. Дуже допоміг випробуваний уже електронний облік деревини. Це по-перше. По-друге, всі роботи виконували серйозні підприємницькі структури, які володіють необхідною технікою й обладнанням для лісозаготівлі. Зокрема, «ЕНО-Мукачеве», «Трілтранс», «Синевир»... Усе заготували й вивезли. Хоча така авральна й напружена робота завдала чимало головного болю, однак забезпечила й добрі надходження.
— Тепер, навесні, треба провести лісовідновлення на всіх вирубаних площах, на всіх лісосіках — навіть на стрімких крутосхилах, — каже директор. — І це буде зроблено в оптимальні агротехнічні строки. Все і скрізь. Де треба — посадимо, доглянемо молодняк, лісові культури. Як завжди, буде порядок.
Адже «Ужліс» зі своїми чотирма десятками високоосвічених фахівців виконує триєдине завдання: охорона лісів, лісовідновлення і раціональне використання сировинного ресурсу. А решту робіт передано тим структурам, які мають для цього необхідні засоби й навчений персонал. І так триває уже двадцять років. Це — коли лісгосп забезпечує увесь процес, як засвідчує практика, — європейський підхід до ведення лісової справи.
«Хочеш бачити Божу всемогутність — іди в гори»
Костіва-директора добре знають на Закарпатті. Відомий серед фахівців-лісівників у сусідніх Словаччині, Угорщині, Румунії, Польщі, навіть у Німеччині й Норвегії... Іван Васильович справді Посол добра. Мало де знайдеться такий із широтою пропаганди в Європі можливостей України. Але й керівника його рангу, який би так опікувався духовною складовою свого фаху, я за три з половиною десятиліття журналістської роботи не зустрічав. Під його керівництвом на найбільших вершинах у лісі встановлено вісім хрестів. І на кожному туристи можуть прочитати: «Якщо хочеш бачити Божу ласку — постій перед Хрестом; якщо хочеш бачити Божу всемогутність — іди в гори». Прокладено навчально-пізнавальні стежки до Невицького замку, в Анталовцях, «Гірські породи й мінерали Карпат», висаджена разом з письменниками й дипломатами Шевченкова алея в Ужгородському лісництві, облаштовано 14 стоянь на страсній дорозі Ісуса Христа — від Воскресіння до Вознесіння біля Невицького замку, посаджено Алею Небесної Сотні у Великій Доброні. І всього не перелічити.
А на кресті, встановленому на краю ліса біля села Глибоке на автотрасі Чоп—Київ, який уночі освітлюється, є такий текст:
Зупинися, подорожній, на одну хвилину,
Подивися на ці гори і на цю долину,
І Всевишньому подякуй за красу чудесну,
За даровані щедроти із висот небесних.
Не спіши в своїх турботах, а хресту вклонися
І Спасителю всім серцем щиро помолися.
Сімнадцятий рік діє також організоване Костівим Кам’яницьке шкільне лісництво, яким керує Михайло Мазюта і яке вже має свої традиції та свій розсадник і площу лісофонду й опікується еколого-натуралістичним центром. Юні лісівники щороку виборюють призові місця в області й країні, обмінюються здобутками з німецькими ровесниками...
І ще багато-багато чого створено з ініціативи директора — всього тут не перекажеш. Та наостанок хочу навести слова зі щита, встановленого в лісгоспі:
Ліс застерігає:
Людино, бережи мене!
Я — краса твоєї рідної землі,
Я — твоя зелена аптека і відпочинок,
Прохолодний затінок у літню спеку
І тепло твого вогнища в холодну пору.
Я — твій дім, твої меблі та інші речі.
Я — дошка твоєї колиски і домовини.
Людино, шануй мене!
Закарпатська область.
Довідково
«Ужліс» — це 17 тисяч гектарів в Ужгородському та Мукачівському районах, у долині трьох річок — Ужа, Латориці й Тиси, де дуже сприятливі клімат і ґрунтові умови для зростання високопродуктивних дубових і букових лісів. За рік на гектарі приростає понад чотири кубометри деревини. Тут розташовується й унікальний 90-гектарний буково-дубовий резерват пралісу «Тепла ямка». До складу підприємства входить чотири лісництва — Кам’яницьке, Ужгородське, Великодобронське, Анталовецьке. 90 відсотків лісів — «зелені легені Ужгорода» — охоронні ліси навколо обласного центру. Головна порода — бук — займає 60 відсотків площі, дуб — 30, ясен — 5.
Факт
Від земель «Ужлісу» до словацького райцентру Собранці — сім кілометрів. Тут спільний кордон по обидва боки об’єднує прагнення лісівників двох братерських слов’янських країн примножувати зелене золото Карпат, оберігати старі й садити нові ліси, дбати про поголів’я благородних диких оленів та інших звірів.
Директор «Ужлісу» Іван Костів іде закладеним біля садиби лісгоспу дендропарком.
Фото автора.
