З вишитим рушником за традицією українці зустрічають гостей, з ним батьки благословляють дітей на створення сім’ї та ведуть молодят під вінець. З вишитим рушником вітають немовля з приходом у цей світ, з ним і проводжають в останню путь...
21 травня українці святкують День вишиванки — нашого найближчого до серця одягу. І сьогодні ми одягнемо найгарніші вишиті сорочки, вийдемо на вулиці свого міста або й просто на роботу, на навчання, у справах. Вшануємо традиції та об’єднаємося душею з предками в любові до України, краси та одне одного.

Придивіться до рушника! Кожен малесенький стібок на ньому зроблено вмілими і впевненими пальцями якоїсь доброї жінки. Як подумаєш про це, то здається, наче й усе наше життя справді вишите, як знову-таки у Дмитра Павличка, «червоними та чорними нитками»... І тоді вже ніхто й ніщо не переконає тебе, що в житті є лише чорні та білі смуги. Навколо — величезне полотно з чудовим орнаментом...

Ця рудокоса жінка у прекрасній вишиванці (на знімку) — Людмила Клюй. Вона — майстриня-вишивальниця з великим досвідом, одна з тих жінок, що творять чудеса за допомогою голки та нитки.
Вишивка — сакральна річ, у якій закодована інформація всієї нашої історії. Адже кожен стібок має своє значення. Так само цікавим і по-своєму містичним шляхом прийшла ця справа у життя Людмили Петрівни.
— Я побачила в кіоску схему, де була зображена моя рідна хата на Сумщині, і не могла не придбати. Вишила картину, показала знайомим — і моє життя змінилося. Почалися всілякі зустрічі, виставки... До того ж від мене пішла депресія і, мабуть, далеко пішла, бо досі не повертається. Це — самореалізація. Я тепер цілковито щаслива людина, — каже майстриня.
А тепер трохи історії.  Виявляється, це містичне дійство веде початок ще з часів неоліту! В дохристиянські часи люди вірили в силу природи, трав, тому й зображали їх. Бісер у вишиванні — традиція Єгипту, льон пішов з Індії, вишивка перлами та камінням — з Візантії, стрічками — з Франції.
Майстриня впевнена у дієвості символіки вишиванок та рушників. Наприклад, щоб знайти кохання, треба вишити маки, щоб наблизити весілля — дві обручки або єдинорога. Янголят вишивають, коли хочуть дітей, а лелека та персик — це до здоров’я. Хочете вирішити квартирне питання — вишийте будиночок! Хочете успіху в бізнесі — вітрильник, золоту рибку чи підкову... Цю картину треба обов’язково повісити на стіну й дивитися на неї якомога частіше, адже, за словами Людмили Клюй, «якщо вірити, хотіти, а ще й робити щось для мрії — усе збудеться».
— А що вишити, щоб скласти сесію? — поставила актуальне для студентів питання.
— Вишийте викладачеві краватку, — жартує майстриня. — А взагалі, кожна вишивальниця — трохи чаклунка, — дещо пошепки додає Людмила Петрівна.
До речі, вишивка приносить користь не лише з точки зору ось таких містичних речей. Усі ми знаємо, що на пальцях розташовано багато точок, які масажуються під час такої роботи. Крім того, виконання різних дій правою та лівою рукою тренує мозок та пам’ять. Щоправда, під час вишивання дуже втомлюються очі, а тому необхідно робити перерви і вправи для збереження зору!
Також майстриня нагадала, що бажано не залишати вузликів на виворітному боці вишивки, а особливо, якщо це весільний рушник, хоча й сорочок це теж стосується. Тому нитку треба заправляти по-особливому — так, щоб унизу лишалася петелька, а не краї.
Наостанок Людмила Петрівна процитувала Макаренка: «Ми не можемо кожну дитину зробити щасливою, але можемо навчити творчості та праці». Займайтеся творчістю — і будете щасливі, радить Людмила Клюй.

Фото автора.