Зважаючи на гучний резонанс антикризових дій уряду зі стабілізації економіки, розглянемо їх актуальність і можливі шляхи зменшення їх впливу на гаманці споживачів. Почнемо з підвищення ціни газу в середньому на 73 відсотки з 1 травня і тарифів для підприємств теплової енергетики — з 1 липня, про що заявив міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Продан і що породжує низку непростих запитань...
Навіщо?
Чи можна було без цього обійтися? Чому б не закрити очі на те, що в сусідніх країнах тарифи на газ для населення істотно вищі? (Див. інфографіку).
До 2010 року вартість комунальних послуг для населення зростала завдяки ціні газу: він становить левову частку в структурі тарифу. Але після того побутові тарифи залишали незмінними з політичних міркувань — влада не хотіла втрачати електоральні симпатії. Як наслідок — на тлі заморожених комунальних тарифів ціна газу для промисловості зросла проти 2000 року майже вдесятеро. Це при тому, що промисловість гостро зацікавлена в низьких тарифах, які роблять її продукцію конкурентною. Зовсім не випадково — за сталих тарифів у ЖКГ — різко зросла кількість побутових споживачів.
У чім секрет?
Низькі тарифи поглиблювали і без того значні диспропорції на газовому ринку. Торік 13,7 мільйона побутових абонентів спожили 16,8 мільярда кубометрів газу. Таких, що споживають до 2,5 тисячі кубометрів газу на рік, найбільше — 73,7 відсотка. Четверта частина абонентів споживає від 2,5 до 6 тисяч кубометрів. Третю і четверту категорію абонентів можна й не згадувати, бо вони в загальній масі абонентів не дотягують до відсотка. Отже, якщо за такого широкого діапазону тарифної сітки виручку дає найнижча ціна газу власного видобутку (840 гривень за тисячу кубометрів ), то постає резонне запитання: чому підприємствам комунальної енергетики (ТКЕ) газ, з якого виробляють тепло для населення, дотепер продавали по 1309 гривень за тисячу кубометрів? Що це за цінова дискримінація споживачів тепла? Жодної дискримінації, а чиста арифметика і жорсткий адміністративний розрахунок, зумовлений консервацією тарифів на газ для населення: просто обсягів газу ВАТ «Укргазвидобуток» і ДАТ «Чорноморнафтогаз» на всіх не вистачає. Отже, іншого шляху, як нарощувати ці обсяги або скорочувати споживання газу, немає. І те й інше неможливо досягти без підняття тарифів на газ для населення, які, з одного боку, консервують промисловий розвиток, а з другого — розвиток газовидобутку. Але нині уряд уникатиме цінової невідповідності. За словами міністра фінансів Олександра Шлапака, тепер встановлять єдину ціну на газ у 1309 гривень, тобто в середньому вищу на 73 відсотки. До того неабияким чином примушує дестабілізація роботи ДАТ «Чорноморнафтогаз» унаслідок анексії Криму. Відколи вона стала невідворотною, а блокування реверсних поставок з Польщі та Угорщини — очевидним, підвищення тарифів на газ для населення можна вважати одним з головних чинників для енергетичної безпеки країни.
На скільки?
Як підвищення тарифів на газ відіб’ється на витратах малозабезпечених домогосподарств, яких восени минулого року, за офіційними даними, налічувалося 16 відсотків від загальної кількості. Втім, я довіряв би більше оцінкам експертів, які вважають, що частка домогосподарств із середнім доходом на особу меншим за 1,2 тисячі гривень, становить 20 відсотків. Це — 3,4 мільйона домогосподарств. Із них газифіковано — 2,8 мільйона, серед яких — приблизно 1,9 мільйона використовують газ для індивідуального опалення. Отже, підсумовують експерти, внаслідок підняття цін на газ в середньому на 73 відсотки, середньорічна платня для них зросте за рік в середньому на 1241 гривню. За такого розкладу адміністративне підняття тарифів на газ потребуватиме значно більше, як 2 мільярди гривень на рік, адресних дотацій для цієї категорії споживачів.
Звісно, найбільші витрати очікують на тих споживачів, які використовують газ для опалення в сільській місцевості. Але подорожчання газу потягне вгору і тарифи на гарячу воду та тепло в містах, оскільки в структурі їхніх тарифів питома вага газу найбільша. Кабмін має намір підняти тарифи на тепло приблизно на 40 відсотків з 1 липня. Вже підраховано: комунальна платіжка для киянина подорожчає в середньому на 100—150 гривень. Підвищення комунальних тарифів люди відчують восени.
Чи врятує дефібрилятор?
Як відомо, дефібрилятор — це медичний апарат, який усуває порушення діяльності серця. Саме з ним порівняв Прем’єр-міністр запропоновані суспільству антикризові заходи. Причому з вагомим доповненням: мовляв, від самих «заходів» навіть автори не в захваті. Що вже казати про домогосподарства, які, не маючи змоги обирати собі дефібрилятор, обрали реаніматора газового ринку. На мій погляд, він добре розуміє, що можливості дефібрилятора не безмежні: вони неабияк залежать від платоспроможності домогосподарств, про що свідчить зростання боргів за комунальні послуги ще до подорожчання цін на газ і тепло.
А обіцянка Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка сплачувати щомісячну компенсацію за підвищення комунальних тарифів у розмірі до 500 гривень зобов’язує його підопічних до рішучих кроків. У напрямку ефективного витрачання доходів, які одержать державні добувні компанії від підняття тарифів. До неформального ставлення споживання природного газу, яке цьогоріч різко скоротиться. До усування тіньових схем розподілу природного газу. До несприйняття односторонньої денонсації угод з розподілу та оренди Чорноморського флоту, яке забирає від України закріплену міжнародною угодою знижку на газ.
P. S. Коли верстався номер, НКРЕ прийняла рішення про підвищення цін на газ для населення з 1 травня цього року. Відповідно до цього рішення, тарифи на газ зростуть у середньому не на 73 відсотки, а в півтора разу.
Вартість газу для України і деяких інших країн, євро за 1 куб. м
