Ще жодного разу за часів незалежності Україна не підходила так близько до реального, а не декларативного перерозподілу влади на користь громадянського самоврядування. Проте серед проблем реформування наріжним каменем стало добровільне об’єднання місцевих громад.
Прикладом того є Кіровоградщина, для якої реальна децентралізація — для чого вона потрібна та що з нею робити — стала однією з найгарячіших тем. Рішення про затвердження перспективного плану об’єднання громад депутати Кіровоградської обласної ради нарешті затвердили, хоч і не з першої спроби. А проголосували за нього 59 із 65 присутніх на засіданні депутатів (загалом в облраді — 100 депутатів).
— Причини затягування різні, часто вони мали суб’єктивний характер — ґрунтувалися на особистих поглядах окремих посадових осіб місцевого самоврядування і не були виваженим та економічно обґрунтованим рішенням самої громади. Тим часом перспективний план об’єднання громад — це своєрідна дорожня карта, яка має допомогти Кабміну правильно розподілити державні субвенції з бюджету, затвердити місцеві бюджети. А новоствореним об’єднаним громадам — стати полем реалізації пілотних проектів, привабити нові інвестиції та фінансові потоки, отримувати державну підтримку. А вона чималенька, — наголошує голова обласної державної адміністрації Сергій Кузьменко, — лише з Державного фонду регіонального розвитку — до 90 мільйонів гривень і в нинішньому, і в наступному роках.
Нині в області розпочинається робота щодо створення 43 громад (відповідно до рекомендацій і методик Кабміну, економічно та фінансово обґрунтованим вважається створення 42). Наскільки вона може бути неоднозначна, імпульсивна та інтерактивна свідчить, наприклад, хоча б такий факт, що ще ввечері напередодні сесії до перспективного плану входило 44 громади, а вже на ранок їх стало 43. Робоча група по Гайворонському району надала рішення сільських рад і сільських голів про відмову від об’єднання. Тож не виключено, що перспективний план змінюватиметься щосесії.
У трьох районах (Гайворонському Новоархангельському та Онуфріївському) рішення про об’єднання громад так і не прийняли, проектів розвитку громад немає. Тож вони поки що придивлятимуться, вивчатимуть досвід. І лише з часом, порахувавши всі «за» і «проти», вирішать, чого варті такі об’єднання. Адже керівництво держави і регіонів не перестає наголошувати: об’єднання повинно бути добровільним, а головним його чинником залишається фінансова спроможність громад.
У кожному районі умовна мапа задекларованого об’єднання має поки що різний вигляд. За словами начальника управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури ОДА Вікторії Кулікової, за попередніми даними, декілька об’єднань можуть стати особливо проблемними. У деяких районах сильні села об’єднуються з сильними, а слабкі, через територіальну розпорошеність, залишаються осторонь, хоча й готові пристати до сильного партнера.
З другого боку, за словами голови обласної ради, вже нині є громади, які готові приступити до другого етапу адмінреформи. Серед таких — Маловисківська громада.
На переконання деяких керівників органів місцевого самоврядування, польський досвід, який вочевидь найактивніше застосовується сьогодні, не для всіх прийнятний, принаймні не всім зрозумілий. Адже в Польщі було 3000 гмін, які об’єдналися в 2478. А в Україні майже 12 тисяч громад. У кожної — свої особливості та свої «підводні камені». Та й тривав цей процес у сусідній державі майже 10 років.
Учасники останнього засідання координаційної ради з питань місцевого самоврядування активно обговорювали саме ці питання. І, зокрема, зауважували, що в Законі «Про добровільне об’єднання територіальних громад» є низка суттєвих недоліків, які по-требують доопрацювання. Виникають питання щодо функціонування освітніх закладів у перехідний період, не виписано повноваження старост населених пунктів тощо. Проте варто зазначити, що дедалі більше учасників процесу схиляються до думки про необхідність реформування. Адже стояти на місці — означає відставати дедалі більше. Тому оптимістичні твердження міського голови Олександрії Степана Цапюка щодо переваг формування бюджету саме об’єднаних громад (а воно в такому разі має всі ознаки бюджетоутворення міст обласного значення) не залишилися без розуміння колег із районів, селищ та сіл.
Адже державні преференції в такому разі значні.
Також громади отримують право на державні субвенції на розвиток медичної та освітньої галузей, додаткові кошти на розвиток із Державного фонду регіонального розвитку.
Кіровоградська область.
ПРЯМА МОВА
Олександр ЧОРНОІВАНЕНКО, голова Кіровоградської обласної ради:
— Ми відкрили «шлюзи» для тих громад, які відчули перспективність реформування і прагнуть об’єднання. І в цьому процесі постаралися не допустити жодного тиску на людей щодо такого об’єднання, як того й вимагав Президент України.
Аргументи
До місцевих бюджетів об’єднаних громад зараховуватимуть:
* до 60 відсотків надходжень від податку на доходи фізичних осіб (нині — 0);
* 100 відсотків єдиного податку та податку на прибуток підприємств і фінансових установ комунальної власності;
* 25 відсотків екологічного податку;
* частину надходжень від акцизного податку на реалізацію підакцизних товарів: пального, тютюну, алкоголю тощо.
Члени координаційної ради з питань місцевого самоврядування, голови районних рад Кіровоградщини (зліва направо) Знам’янської — Тетяна Михайлова, Світловодської — Олексій Шаповал, Голованівської — Олексій Чушкін, Компаніївської — Володимир Білобровенко та Бобринецької — Іван Танасієнко.
Фото автора.
