Фахівці стверджують, що українські нормативи тепловитрат для опалення житлових приміщень удвічі перевищують показники, що діють у інших європейських країнах зі схожим кліматом. Але до цих тверджень незайве було б ще й діяти! У Коростені, приміром, 2010 року на вимогу громадян експериментально протягом двох місяців застосовували раціональну технологію опалення, за якої теплоносій нагрівався не цілодобового, а з перервою з 22-ї до 6-ї години ранку. Це не лише дало змогу за температури до -6 градусів не нагрівати теплоносій у нічний час, залишивши його циркуляцію, а й удень за температури на вулиці до -2 градусів припиняти нагрівання на 2—3 години, утримуючи температуру на мінімально можливому рівні. Коли б експеримент не припинили, то добова економія енергоносіїв без додаткових фінансових витрат протягом опалювального сезону, за найскромнішими підрахунками, становила б майже 30%.
На жаль, міська влада і підприємства КП «Теплозабезпечення» не поінформували громаду Коростеня про результати експерименту, а держслужбовці «забули» про доцільність заощадження енергоносіїв.
Поекспериментували і кинули. Напевно, їм така економія невигідна. Прикро, що й у всій Україні така само ситуація. Відповідальні за це чомусь не хочуть перейматися економією за державну зарплату.
Ініціативна группа мешканців зверталася до народних депутатів із проханням посприяти впровадженню в Україні раціональної технології опалення, проте відповіді не дочекалася. Нам лише порадили звернутися до Житомирської обласної адміністрації. Однак і обласним чиновникам ніколи перейматися такими дрібницями. Напрошується висновок, що, попри балачки на тему економії, державницький підхід до справи нікого не цікавить. Та хочеться вірити, що наступного опалювального сезону у Коростені все-таки буде впроваджено раціональну технологію опалення. Корисний досвід у працівників КП «Теплозабезпечення» вже є.
І наостанок. Світова практика свідчить, що майбутнє — за енергозбереженням. Чому ж ми нехтуємо нашими можливостями?
Коростень
Житомирської області.
