Законопроект про децентралізацію влади сприйнято неоднозначно, він викликав великий резонанс у суспільстві. У статті 118 чітко зазначено, що владу в областях і районах здійснюють префекти, то де тоді обіцяні виконавчі комітети рад усіх рівнів? Думаю, що забезпечити керованість державою можна підконтрольністю нижчого рівня влади вищому. Роль префектів — спостереження за дотриманням Конституції і законів України, а вжиття заходів — за Президентом України, РНБО та судовою владою.
Є істотні запитання щодо громад, де окремі села віддалені від центру громади на десятки кілометрів. В адміністративно-територіальному устрої передбачено райони і регіони замість областей. На мою думку, слід укрупнити райони в повіти, а області — в краї. Вважаю доцільним мати Кримський (у його складі місто Севастополь), Донецький, Слобожанський, Київський, Придніпровський, Причорноморський, Волинський, Подільський, Галицький, Буковинський і Закарпатський краї та столичний округ — місто Київ. Первинною одиницею в адміністративно-територіальному устрої замість громади мати волость, яка б об’єднувала декілька сіл у радіусі не більш ніж 5—7 км. В окремому селі раду не обирати, мати лише війта, який входив би до складу волосної ради за посадою. У містах з населенням понад 250 тисяч осіб обирати міську раду, а для зручності адміністративного управління місто поділити на райони.
Дуже дискусійним є пункт 18 Перехідних положень через побоювання легалізації сепаратистів у владі і навіть їх реабілітації. Тому вважаю, що насамперед необхідне повне відновлення української влади на окупованих територіях, а після цього — відбудова і турбота про місцевих мешканців.
Переконаний, потрібне детальне й уважне обговорення змін до Конституції, яке, на мій погляд, має відбуватися під егідою Верховної Ради України, бо тільки вона уповноважена змінювати Конституцію України.
Василь ШПАРИК, ветеран-фронтовик Другої світової війни, полковник у відставці.
Львів.
