Парламентський Комітет з питань науки і освіти повернув на доопрацювання внесений урядом законопроект «Про професійну освіту» (реєстр. № 3231 від 06.10.2015 р.). Документ розкритикували на розширеному засіданні комітету народні депутати, представники профільних департаментів ОДА, а також самі освітяни.
«Ухвалення цього закону передбачено коаліційною угодою, — відзначила голова профільного комітету Лілія Гриневич. — Нам важливо розвинути, відродити професійну освіту, тому що саме кваліфіковані кадри є запорукою конкурентоздатності економіки України». На її думку, документ передбачає багато позитивних змін, але водночас викликає чимало запитань.
За словами профільного міністра Сергія Квіта, під час розроблення законопроекту було враховано міжнародний досвід, думки закордонних і вітчизняних експертів, побажання місцевої влади, керівників закладів профтехосвіти. Його автори змінили навіть термінологію. Професійно-технічні заклади пропонують називати професійними, а навчатимуться в них вже не учні, а студенти, курсанти та слухачі.
Документ передбачає автономію закладів професійної освіти та громадське самоврядування; запроваджує інститут стейкхолдерів, громадсько-державне партнерство в управлінні профтехосвітою та її фінансуванні; надає професійним закладам право підтверджувати кваліфікацію осіб, одержану шляхом неформального та інформального професійного навчання; запроваджує нові типи професійних навчальних закладів (зокрема багатопрофільний регіональний центр професійної освіти) та передбачає появу незалежних установ оцінювання і забезпечення якості професійної освіти. Крім того, законопроект зобов’язує заклади професійної освіти утворювати об’єднання за територіальною чи галузевою ознакою.
«Нам треба бути готовими до об’єднання», — наголосила голова комітету. Водночас, на її думку, треба передбачити певні запобіжники, які не дозволять захоплювати землі і майно професійно-технічних закладів і віддавати їх комерційним структурам.
Законопроект «запроваджує певні механізми для участі громадськості у прийнятті рішень у сфері професійної освіти і залучення роботодавців до прийняття цих рішень, — відзначила Лілія Гриневич. — Зокрема, закладено певні інструменти зв’язку між ринком праці і системою освіти, але, на жаль, недостатні».
Законопроект передбачає державно-громадське і державно-приватне партнерство в утворенні або спільному фінансуванні закладів професійної освіти. Водночас відповідно до політики децентралізації пропонується майже всі державні заклади профосвіти передати на фінансування з обласних бюджетів. Думки щодо цього розділилися. «В системі професійної освіти ми маємо такі заклади, які забезпечують регіональні потреби, але маємо заклади національного рівня або ті, які готують фахівців для міжобласних потреб, — наголосила Лілія Гриневич. — Тому доцільно визначити ті заклади, які мають бути засновані Міністерством освіти і фінансуватися з державної скарбниці і ті, які мають фінансуватися з місцевих бюджетів. Має бути чітка система критеріїв». На думку першого заступника голови профільного комітету Олександра Співаковського, є сенс запровадити дуальну систему фінансування, коли один і той самий заклад отримує кошти і з центрального, і з регіонального бюджетів.
Чимало учасників дискусії погодилися з висновком Головного науково-експертного управління Верховної Ради, яке вважає нелогічним ухвалення спеціальних законів у цій галузі за умов, коли залишається незмінним базовий закон «Про освіту». «Це може призвести до збільшення кількості конфліктів, що ми вже маємо із законом «Про вищу освіту». Лише 20 відсотків закону імплементовано», — нагадав Олександр Співаковський.
Чимало положень нового документа або не узгоджуються із законом про освіту, або відверто йому суперечать. Він входить у колізію і з новим Законом «Про вищу освіту». Так, в проекті закону «Про професійну освіту» відсутній такий освітньо-професійний ступінь, як «молодший бакалавр», — цей документ передбачає лише підготовку «кваліфікованого робітника» та «молодшого спеціаліста». Крім того, прикінцеві і перехідні положення законопроекту позбавляють коледжі можливості готувати молодших спеціалістів та вносять відповідні зміни до базового Закону «Про освіту».