Про доцільність ведення бізнесу з країною-агресором
Вибух опор ЛЕП у Херсонській області, якими електроенергія з материкової частини України постачалася до окупованого Криму, не лише оголив проблеми енергоринку, а й порушив питання національної безпеки України. Надбанням громадськості став скандальний контракт на постачання електрики до анексованого півострова. В українському соціумі у дні, коли ми відзначаємо другу річницю Революції Гідності, а на Донбасі, по суті, поновилися бойові дії, виникає закономірне питання про доцільність ведення бізнесу з країною-агресором. Усе, що відбувається зараз, на руку Росії. А ми знову визнаємо свою залежність від її енергоресурсів. І знову напередодні зими. Чому за минулий рік Україна так і не позбулася цієї залежності: не було часу чи бажання?
Спостерігачі стверджують, що в ситуації, яка склалася, занадто багато політики упереміш із бізнес-інтересами. І, схоже, саме це заважає тверезо оцінити ступінь загроз енергетичного фронту. І не лише...
На думку заступника голови Комітету Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Георгія Логвинського, договір на постачання електроенергії до окупованого Криму є фактичною причиною конфлікту навколо підірваних опор ЛЕП.
На прес-конференції в Києві народні депутати Георгій Логвинський (фракція «Народний фронт») і Мустафа Джемілєв (фракція «БПП») повідомили, що договір про постачання електроенергії до Криму, підписаний 29 грудня 2014 року між компаніями «Укрінтеренерго», «Крименерго» і російською енергетичною компанією «Інтер РАО», фактично легітимізує окупаційну владу на півострові й так званий Кримський федеральний округ. За словами Логвинського, таке формулювання з самого початку фігурувало в українському договорі. Хоча міністр енергетики і вугільної промисловості України Володимир Демчишин це заперечує.
«Уявіть собі, що під час Другої світової війни якийсь радянський міністр запропонував би передавати гітлерівцям на окуповану територію продукти й електроенергію, тому що там наші громадяни. Уявіть, що б з ним було!» — емоційно проілюстрував цю ситуацію лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.
Своєю чергою Георгій Логвинський зазначив, що компанія «Крименерго» є фактично анексованою, її майно заарештовано, а проти самого директора Віктора Плакіди відкрито кримінальне провадження, і «про жодне підписання договорів про співробітництво не може бути й мови».
«У нас є інформація, що лобіюванням цього злочинного контракту займалися люди, наближені до російського олігарха Костянтина Григоришина, який активно працює в Україні і є власником багатьох енергоактивів. Понад те, у своєму інтерв’ю «Українській правді» ще місяць тому він підтвердив, що безпосередньо брав участь у підписанні цього договору», — заявив Логвинський.
За словами народних депутатів, згідно з результатами службового розслідування Кабміну, цей контракт лише за підсумками січня цього року завдав збитків держбюджету на суму майже 100 млн. грн. через постачання електроенергії за значно заниженими цінами. До того ж у тексті контракту нібито з самого початку закладено невигідні для України норми, зокрема, він підлягає юрисдикції російського арбітражного суду. А це означає, що якщо Україна захоче опротестувати пункти контракту, вона повинна керуватися російським законодавством і йти до російського суду... Як відомо, «найгуманнішого суду у світі».
Утім, міністр енергетики навпаки стверджує, що договір було підписано в інтересах держави державним підприємством за дорученням Кабміну. «За 10 місяців існування він приніс прибуток у моржі 3%. Враховуючи великий обсяг, це майже 300 млн. грн. На мою думку, договір однозначно комерційно вигідний», — сказав Демчишин, коментуючи ситуацію. І нагадав, що документ чинний до 31 грудня цього року. За словами міністра, якого аналітики енергоринку називають людиною російського олігарха Костянтина Григоришина, він має намір рекомендувати уряду продовжити на 2016 рік контракт на постачання електроенергії на окупований РФ півострів. Мовляв, відсутність нормального енергопостачання до Криму може призвести до гуманітарної кризи, а «для того, щоб повернути цю територію Україні, ми повинні цих людей поважати».
Дещо іншу точку зору на проблему має голова підкомітету з питань держбезпеки Комітету Верховної Ради України з питань нацбезпеки і оборони Андрій Левус. Її він озвучив на своїй сторінці у Фейсбуці. Нагадаємо, у березні 2015 року народний депутат виступив з ініціативою заборони резидентам держави-агресора (якою наш парламент визнав РФ), володіти підприємствами природних монополій країни.
«Підрив опор енергомережі й знеструмлення Криму завдали удару не лише по кримських сепаратистах, а й по російських олігархах Григоришину й Бабакову, а також корумпованих ними українських чиновниках. Річ у тім, що майже 12% акцій «Крименерго» належать Garensіa Enterprіses Lіmіted Григоришина. Після так званої націоналізації «Крименерго» Григоришин фактично одержав повний вплив на підприємство. Бабаков і надалі контролює «Севастопольенерго». Постачання електроенергії до окупованого Криму через відсутність прозорості, українського контролю й напівлегальні механізми стало вигідним бізнесом. З боку влади цей бізнес лобіює міністр енергетики Володимир Демчишин і заступник директора «Укренерго». Вони мають давні зв’язки із Григоришиним... Крім цього, Григоришин впливає на ДП «Енергоринок» і НКРЕКП. Бабаков і Григоришин володіють 19 обленерго!!! Це справжня економічна окупація, а чиновники, які це прикривають, — колаборанти! Річ у великих грошах, заради яких чиновники, прикуплені Григоришиним, уже «визнали» окупований Крим федеральним округом. Вихід один — заборонити окупантам володіти українськими монополіями (законопроект №2509, зареєстрований депутатами «Самооборони Майдана» ще у квітні). Це шлях до реальної деколонізації, адже у кого власність — у того й влада», — вважає Андрій Левус.
Своєю чергою Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк просить Генеральну прокуратуру України якнайшвидше розслідувати матеріали справи й притягнути до відповідальності всіх винних у підписанні контракту з електропостачання Криму. Про це він заявив під час позачергового засідання уряду в понеділок.
«Нагадаю, що мною як Прем’єр-міністром було призначено службове розслідування про підписання сумнозвісного контракту на постачання електричної енергії в АР Крим. За результатами цього службового розслідування було з’ясовано, що підписаний контракт містив норму про постачання електричної енергії не до Автономної республіки Крим, Україна, а до якогось незрозумілого «Кримського федерального округу», — заявив А. Яценюк.
