Україна стала світовим лідером за зростанням цін за минулий рік. Інфляція у нас становила 43,3% (на другому місці Казахстан — 13,6%, на третьому Росія — 12,6%). Для порівняння, у США вартість товарів та послуг за цей час зросла на 0,7%, у Німеччині — на 0,2%. А, скажімо, у країнах колишнього соцтабору Болгарії та Румунії спостерігалася дефляція, тобто споживчі ціни навіть знизились. На нинішній рік НБУ прогнозує в Україні значно меншу інфляцію — на рівні 12%. Якою у підсумку буде ця цифра — покаже майбутнє. Але очевидно: ціни навряд чи зростатимуть так швидко, як торік. Серед стримувальних чинників — запрацювала Зона вільної торгівлі з ЄС. Тож високі внутрішні ціни можуть гаситися поставками товарів, зокрема продовольства, з об’єднаної Європи. З інших аргументів, що споживчі товари не дорожчатимуть так стрімко — скасування імпортного збору на широкий спектр іноземних виробів. Будемо сподіватися, не дадуть розростися інфляції й низькі світові ціни на енергоносії. Принаймні не підвищуватимуться ціни на бензин, подорожчання якого, як відомо, тягне угору більшість товарів.

Бензин та дизпаливо
Можна сподіватися, подешевшає на 5%. Принаймні — не дорожчатиме. На зниження цін на заправках грає обвал світових котирувань нафти. Хоча, з другого боку, девальвація гривні сприяє їх підвищенню. Тож бензин та солярка балансуватимуть між цими складовими. Проти подорожчання свідчить і той факт, що Антимонопольний комітет України почав розслідування стосовно можливої змови вітчизняних «королів бензоколонок». У січні вартість літра бензину на низці АЗС упала на 50 копійок, а «дизельки» — на гривню.
Борошно
У роздрібних мережах утримуватиметься в цінах січня за рахунок значних складських запасів. Через затовареність могло б і подешевшати, але такий процес стримуватиме активний попит на цей продукт з України за межами держави. Експорт нашого борошна, за даними «АПК-Інформ», вийшов у грудні на рекордні показники. Схоже, й надалі тенденція зберігатиметься. Оптимістичним для пересічного споживача може бути і той факт, що за два останні місяці ціни на пшеницю, услід за зниженням світових, стабілізувались і на внутрішньому ринку. Тож і тут немає підстав для здорожчання борошна.     
Хліб
Не дорожчатиме. Борошно разом із зерном, за прогнозами, не зростатиме в ціні. Тож і вартість хліба, треба сподіватися, у лютому залишатиметься стабільною.
Крупи
Здебільшого залишатимуться у цінах січня. Дивувати зростанням цін може хіба що улюблена багатьма гречка. Адже лише за січень тонна зерна, з якого роблять цю крупу, додала в ціні практично тисячу гривень -у середньому подорожчала до 15 тис. грн. Виробникам круп доводиться лише з ностальгією згадувати минулий, а тим паче позаминулий роки. Тоді, у цей час, тонна зерна гречки торгувалася за 8 тис. грн. і 3 тис. відповідно. Стрімке подальше подорожчання дієтичної каші стримуватиме хіба що зменшення попиту через низьку купівельну спроможність громадян. А так передумови для збільшення ціни у цьому сегменті очевидні: гречки, за даними Держстату, торік зібрали 127,4 тисячі тонн — на 40 тис. менше, ніж у 2014-му. Тобто країна недорахувалася майже по кілограму на кожного мешканця. Причина недоборів у тому, що й посіяли її менше, і врожайність виявилася нижчою.
Цукор
Підстав для його подешевшення у крамницях немає. Бо врожай буряків був на третину нижчий, ніж торік. Минулого року з цієї кількості вироблено 1,466 мільйона тонн солодкого піску — на 29,6% менше, ніж у 2014-му, коли зварили 2,1 млн. т. Тож оптові ціни на солодкий пісок поступово зростають, уже перевищують рівень 14 тисяч гривень за тонну. Треба додати, що річне внутрішнє споживання в країні оцінюється у 1,67 мільйона тонн цукру. Як видно, зварили менше від потреби, але рятують перехідні запаси солодкого піску, які залишилися з минулих років.
Овочі та фрукти
На них ціни у цю пору традиційно зростають. А вартість імпортної вітамінної продукції головним чином залежатиме від курсу валют, який повзе вгору. В залежності від долара в обмінниках і заморські банани у роздрібній торгівлі можуть подорожчати у лютому одразу на кілька гривень.
І з вітчизняними овочами-фруктами не все так однозначно. Гарні яблука у столичних супермаркетах коштують 15 гривень за кіло. Це вдвічі дешевше, ніж банани, і майже втричі, ніж лимони. Але на реалізаційну ціну української вітамінної продукції у подальшому накладатимуться витрати, пов’язані зі зберіганням. На підвищення грає і такий факт: статистика показує зниження виробництва овочів минулого року.
Молоко та молокопродукти
У лютому і надалі дорожчатимуть. Хоча, здавалося б, куди вже. Адже, якщо у листопаді літрова упаковка молока у плівці коштувала десь 11 гривень, то нині — усі 15. Але саме взимку спостерігається сезонне зниження надоїв. Цінове зростання на вітчизняні товари і у цьому сегменті можуть пригальмувати закордонні поставки. Таких інтервенцій варто чекати насамперед з сусідньої Польщі, яка, приміром, спробує запропонувати свою відносно недорогу продукцію з незбираного молока. Імпорт, у свою чергу, звузить внутрішній ринок для українських виробників. Тож заводам доведеться стримувати ціни, щоб не втратити покупців. Адже, якщо через високу вартість наших споживач переключиться на імпортні сири — не факт, що у подальшому знов купуватиме «Російський», «Пошехонський» чи «Голландський» вітчизняного виробництва.
З оптимістичного для пересічних покупців — уже наприкінці лютого у корів почнуться розтели, що збільшуватиме пропозицію сирого молока, а значить — пригальмує зростання цін на нього. Але це вже березневі перспективи...
Соняшникова олія
Можливе зростання за умови девальвації гривні. Адже вартість валюти тут позначається так само, як і на більшість інших продуктів харчування.
На запитання «Якими будуть у лютому ціни на фасовану олію на полицях магазинів?» представники галузі відповідають запитанням: «Яким буде у лютому курс долара?». Приміром, з 13 по 1 лютого американська валюта зросла більш як на 2 гривні — з 23,27 до 25,56 грн. Соняшник два тижні тому можна було придбати по 9,1 тис. грн./т, нині коштує 10,5 тис. грн./т.
Переробники нарікають, що торгівля завмерла, аграрії соняшник не продають, притримують, сподіваючись на підвищення вартості олійного насіння. А у розмові з автором цих рядків закликали не лякати через газету людей подорожчанням. Попросили: «Заспокойте краще народ, розкажіть, що олії у країні — хоч залийся!.. Ціни зростати дуже не будуть. Склади забиті. Торгівля не вибирає у виробників законтрактовані обсяги, тож навряд чи підвищуватиме ціни, провокуючи подальше зниження попиту. Фасована олія у роздробі 28—30 гривень за літрову пляшку — зважаючи на затрати, вона не може бути дешевшою!». Не відомо, чи заспокоїли, але розказали...
М’ясо
Ціни на нього досягли піку перед новорічними та різдвяними святами, тому найближчим часом навряд чи зростатимуть. За даними Мінагрополітики, середньозважена ціна на м’ясо сягнула 70 гривень за кілограм. Продавці мусять скидати ціну, бо люди не купують. «І правильно, нехай скидають!» — порадіють покупці. Але, якщо стати на бік власників тварин, то вартість відгодівлі свиней та ВРХ зростає швидше, ніж ціни на м’ясо. А це сприятиме скороченню поголів’я.
Зниженню цін сприяє і заборона ввезення української свинини до РФ, що призводить до перенасичення внутрішнього ринку.
Ліки
Вони є суттєвою статтею витрат українців, особливо взимку, коли лютує вірус грипу. А у період підвищеного попиту проблемно стримувати ціни. Як ілюстрація, скільки коштів забирають у нас медикаменти, така інформація: у 2015-му аптечні продажі лікарських засобів у грошовому виразі зросли майже на 20%. Українці впродовж минулого року витратили 38,6 мільярда гривень — ледь не по 900 грн. на людину. При цьому, кількість придбаних ліків, у перерахунку на кожну гривню, значно скоротилася.
Житлово-комунальні послуги
Холодний січень несе з собою більше витрат за тепло, особливо за централізоване опалення. Тож і платіжки у лютому не надто нас радуватимуть. Але якщо поглянути за вікно, можна побачити оптимістичні тенденції для споживачів. Тане сніг, отже, доведеться менше платити за теплопостачання. А там і до весни, коли можна забути про обігрів осель, недалеко...

Прогнози збирала Галина КВІТКА.