Добре пам’ятаю ті часи, коли роботи було дуже багато. Усі працювали і вчасно отримували зарплату. Іноді, бувало, й робочих рук бракувало. З нашого села Купки в місто на підприємства й будівництва возили людей чотири автобуси. Восени вчителі з учнями допомагали колгоспу збирати врожай, а пропущені уроки проводили в неділю, щоб виконати навчальні програми.
У 1990-х роках наше життя почало змінюватися і, на жаль, не завжди на краще...
Під час розформування колгоспу, навесні 1994 року, Купська сільрада дала мені, учителеві, за двісті метрів від будинку додаткову ділянку землі (25 соток).
У 2010 році я звернувся із заявою до Купської сільради щодо приватизації своїх ділянок: присадибної та додаткової. 2011 року з Чернівців приїхали фахівці, щоб виміряти мою землю. За роботу тоді я заплатив 1500 гривень. А в лютому 2012 року за державні акти з мене взяли ще 600 гривень. Так я оформив документи.
А тепер, коли стан здоров’я не дає змоги обробляти землю, я вирішив подарувати свою додаткову ділянку багатодітній родині. Але одразу спіткнувся об «підводні камені» і документально не можу цього оформити.
Виявляється, ще в 2011—2012 роках хтось із чиновників припустився істотної помилки в моєму державному акті на землю.
У липні 2015 року я найняв адвоката, щоб через суд домогтися справедливості. Але досі немає жодного результату...
Купка Глибоцького району
Чернівецької області.
