Я та моя дружина — пенсіонери. Ми виховуємо дев’ятьох дітей: двох синів та сімох доньок. Шестеро з них — діти-сироти (від 10 до 14 років), для яких ми протягом останніх 6 років не тільки опікуни, а й люблячі мама і тато.
Держава виплачує кожній дитині по 2572 гривні на місяць. Сьогодні це мізерні кошти. Доводиться усіляко заощаджувати, щоб вистачило на харчування.
Дружина як вчитель мала пільги на газ та електроенергію, але тепер нас їх позбавили. Бо гроші опікунів врахували в дохід сім’ї, не подумавши, за що нам жити.
Заробляючи, де тільки можна, ми з дружиною змогли купити дітям 4 сільські будинки. Проте коштів на ремонт не вистачає. Коли б держава допомогла нам матеріально, то дітям не потрібно було б додатково виділяти житло...
Запрошуємо наших керманичів у гості. Можливо, тоді вони зрозуміють, як живуть, що потрібно простим українцям, і почнуть хоча б щось змінювати для людей, які наділили їх владою.
З повагою родина МИТРЯКІВ.
Рукшин
Чернівецької області.
