Парламентська хроніка

Ранкове засідання 21 квітня

Вітаючи народних депутатів з ухваленням Європейською комісією рішення щодо лібералізації візового режиму для України, Голова Верховної Ради Андрій Парубій наголосив, що значною мірою це заслуга нинішнього складу парламенту. «Сталася історична подія — Європейська комісія запропонувала Європарламенту і Раді Європейського Союзу скасувати візи для громадян України. Це велике досягнення, в першу чергу, для тих мільйонів українців, які два роки тому вийшли на український Майдан з гаслами «Україна — це Європа». І це велика заслуга наших героїв, які сьогодні в окопах під Широкиним, Авдіївкою, Пісками, Щастям, по всьому східному фронту зі зброєю в руках захищають українську державу і наш європейський вибір», — сказав, відкриваючи засідання, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, наголосивши, що саме нинішній склад парламенту ухвалив усі необхідні для отримання безвізового режиму закони.

Нагадавши, що свого часу мав честь очолювати робочу групу з ухвалення законів щодо лібералізації візового режиму, А. Парубій підкреслив, що парламент пройшов усі виклики гідно та відповідально. «Це і старт Антикорупційної прокуратури, і запровадження електронного декларування, удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації, початок діяльності Національного агентства України з питань розшуку і управління активами, Національного антикорупційного бюро. Наголошую, всі ці закони були ухвалені у цьому залі цими народними депутатами. Це закони, які не спромоглась ухвалити жодна попередня Верховна Рада, жодна попередня влада», — заявив глава парламенту.

Представляючи президентський законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо приватних виконавців), заступник міністра юстиції Сергій Шкляр повідомив, що з метою оподаткування доходів приватних виконавців пропонується віднести їх до категорії самозайнятих осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, унормувавши у такий спосіб порядок оподаткування доходів цієї категорії платників податків.

Голова Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна зауважила, що оскільки цей законопроект системно пов’язаний із уже ухваленими в першому читанні базовими законопроектами, то треба зафіксувати, що він набере чинності лише після ухвалення в цілому законопроектів про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів та про виконавче провадження.

Щоправда, під час обговорення чимало народних депутатів, зокрема, Олег Ляшко (Радикальна партія), Олександра Кужель («Батьківщина»), Олександр Долженков (Опозиційний блок) закликали не підтримувати цей законопроект, оскільки він фактично легалізує колекторську діяльність, що обернеться великими проблемами для громадян.

Аргументи противників цього законопроекту виявилися переконливішими, тож після того, як його підтримали лише 170 народних депутатів, документ було відхилено.

Далі парламентарії розглянули президентський законопроект про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (реєстр. № 2506а), який передбачає поряд з модернізацією органів державної виконавчої служби запровадження інституту приватних виконавців.

Оскільки під час сигнального голосування цей документ підтримали лише 213 народних депутатів, то головуючий запропонував перейти до розгляду в другому читанні законопроекту про виконавче провадження (реєстр. № 2507а), щоб згодом проголосувати за обидва проекти законів.

Базовим законопроектом про виконавче провадження пропонується визначити умови та порядок виконання судових рішень, що підлягають примусовому виконанню. Зважаючи, що найдискусійнішою є норма про запровадження інституту приватних виконавців, у законопроекті визначено перелік рішень, які мають виконуватися виключно державними виконавцями. Зокрема, йдеться про судові рішення, за якими боржником є держава, державні органи, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, які фінансуються виключно за кошти державного або/та місцевого бюджетів, або частка держави в статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків та ін. Деякі народні депутати висловлювали застереження, що приватні виконавці заради власного збагачення можуть влаштувати боржникам-громадянам справжній терор. «Приватним виконавцям, які не мають жодного контролю з боку держави, наприклад, пропонується надати право зайти додому до якоїсь третьої особи і без будь-яких аргументів забрати її власні речі, мотивуючи це тим, що це начебто майно боржника», — наголошував народний депутат Юрій Левченко. Крім того, є побоювання, що приватні виконавці «малюватимуть» будь-які витрати під час виконання рішень, що є одним з корупціогенних факторів цього законопроекту.

Міністр юстиції Павло Петренко, закликаючи парламентаріїв підтримати ці законопроекти, зазначив, що основне завдання та обов’язок держави перед кожним громадянином — забезпечити справедливість. «Ця справедливість починається з суду, але ми знаємо, що зараз немає справедливого суду. Але навіть отримавши рішення суду, громадяни не можуть домогтися справедливості, бо на сьогодні ми маємо стару, прогнилу систему виконання судових рішень. А державні виконавці, які працюють за мізерні зарплати та які не мають чітких регуляцій, фактично зловживають своїми правами», — сказав міністр та підкреслив, що пропоновані законопроекти передбачають повернення українським громадянам впевненості, що, отримавши рішення суду, вони отримають справедливість та належну компенсацію. П. Петренко закликав не вірити міфам, які склалися довкола законопроектів про виконавчу службу. «Ці законопроекти не передбачають жодних колекторських організацій, а рішення проти українських громадян за всіма соціальними питаннями виконуватимуться державними виконавцями», — запевнив він та додав, що водночас бізнес отримає право вибору між приватним чи державним виконавцем. Як приклад міністр згадав реформу реєстраційної служби, довкола якої також існувало чимало міфів, але яка сьогодні вже довела свою успішність та прибрала побутову корупцію під час реєстрації бізнесу і нерухомості.

Народний депутат Руслан Князевич, закликавши голосувати за ці законопроекти, навів сумну статистику, котра свідчить радше про тотальне невиконання судових рішень. «Що вартує судове рішення, якщо воно не виконується? Міністр юстиції просто не назвав статистику, за якою в Україні виконується тільки майже шість відсотків рішень, а 94 відсотки — не виконується!» — наголосив він та закликав виконати зобов’язання, які Україна взяла на себе, в тому числі в рамках Угоди про асоціацію з ЄС, бо неухвалення цих законів означатиме збереження нинішнього ганебного стану речей.

Перед тим, як ставити ці законопроекти на сигнальне голосування, глава парламенту нагадав, що ухвалення цих документів також є важливим для отримання чергового траншу Міжнародного валютного фонду. Однак після того, як сесійна зала не продемонструвала готовності до результативного голосування, було оголошено перерву.

Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людини. На розгляд парламенту було запропоновано два альтернативні проекти — авторства народних депутатів Олега Мусія та Ольги Богомолець.

За словами О. Мусія, принципова відмінність його законопроекту від альтернативного полягає в тому, що він базується на принципі презумпції згоди на трансплантацію. «Це означає, що потенційно кожна людина може бути донором органів чи тканин», — сказав він та зазначив, що оскільки українське суспільство ще не готове до такого кроку, то він закликає підтримати проект О. Богомолець, який базується на принципі презумпції незгоди.

Голова Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець зазначила, що члени комітету «категорично підтримують розвиток трансплантології, бо соромно, коли наші діти, які мають гострі лейкози, на сьогодні їдуть лікуватися до Білорусі». Вона повідомила, що комітет, розглянувши два варіанти законопроекту — один із презумпцією згоди, а другий — з презумпцією незгоди, висловився на підтримку законопроекту, що передбачає обов’язкову попередню згоду особи на добровільну передачу органів для трансплантації. Після цього 243 народні депутати підтримали у першому читанні законопроект авторства О. Богомолець (реєстр. №2386а-1).

Народні депутати ухвалили в першому читанні законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я, законопроект про внесення змін до Закону «Про ринок природного газу» (щодо страхового запасу природного газу) та затвердили Рекомендації парламентських слухань на тему «Про реформу охорони здоров’я в Україні».

У цілому ухвалено законопроект про внесення змін до Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (щодо усунення дискримінаційного ставлення до громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях та військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї).

Присягу народного депутата склали Валерій Карпунцов, Олег Велікін і Максим Саврасов (усі Блок Петра Порошенка), Ярослав Єдаков і Хвича Мепарішвілі, які представляють «Народний фронт». 

З днем народження вітали народного депутата Валерія Пацкана.

Довідково

У світовій медичній практиці трансплантація від померлого донора відбувається на підставі принципів вираження волі потенційного донора. Їх поділяють на презумпцію згоди та презумпцію незгоди. У першому випадку особа за свого життя подає заяву про її небажання стати донором у разі смерті. За відсутності такої заяви вважається, що згоду стати донором надано за умовчанням. За презумпцією незгоди — навпаки, особа має документально оформити свою згоду стати донором після смерті.

 

 

Вікторія Пташник.

 

 

Андрій Кожем’якін, Юрій Луценко. 

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.