Постанова Верховної Ради України
Верховна Рада України постановляє:
1. Схвалити Рекомендації парламентських слухань на тему: «Розвиток підприємництва в Україні та підтримка малого і середнього бізнесу».
2. Кабінету Міністрів України до 15 червня 2016 року поінформувати Верховну Раду України про стан реалізації Рекомендацій парламентських слухань, схвалених цією Постановою.
3. Апарату Верховної Ради України в установленому порядку забезпечити видання збірника матеріалів за результатами зазначених парламентських слухань.
4. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.
5. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Голова Верховної Ради України В. ГРОЙСМАН.
м. Київ,
13 квітня 2016 року.
№1090-VІІІ.
СХВАЛЕНО
Постановою Верховної Ради України
від 13 квітня 2016 року
№ 1090-VІІІ
парламентських слухань на тему: "Розвиток підприємництва в Україні та підтримка малого і середнього бізнесу"
Підприємницька ініціатива та збалансована державна політика, яка сприяє її реалізації, - ось що врятує економіку та прокладе шлях України до європейського успіху. Сьогодні, коли українська економіка увійшла в економічну депресію, поступово змінюється парадигма, і все більше поглядів спрямовуються на нові джерела зростання - малий та середній бізнес, креативну економіку, середній клас.
Наявність та численність середнього класу є одним із вагомих чинників розвинутого цивілізованого суспільства. Будь-яка успішна соціально-економічна модель, що веде до зростання, значною мірою базується на малих та середніх підприємствах. Підприємництво, яке є втіленням динамізму, сміливості та чесної конкуренції, перетворює на реальність інноваційні ідеї та сприяє прогресу.
Ми, учасники парламентських слухань, звертаємося до представників виконавчої та законодавчої гілок влади із закликом визнати український малий та середній бізнес драйвером економічного зростання та запорукою соціальної стабільності в нашій державі.
У поточній ситуації Україна потребує реформ, що базуються на глибинній системній трансформації економіки та суспільства. Україні життєво необхідний якісний стрибок від монополізованої, олігархізованої, низькотехнологічної та низькопродуктивної економіки до відкритої економіки підприємницької ініціативи, ринкової конкуренції, генерації інвестиційних можливостей та випуску продукції з високою доданою вартістю.
Сьогодні цілком очевидно, що протекціонізм олігархічних інтересів, який призвів до необхідності політики затягування пасків, жорстка фіскальна консолідація, а також надміру обмежувальна кредитно-грошова політика Національного банку України та неефективна економічна політика уряду не тільки не виправдали себе, а й зумовили глибоку економічну та суспільну кризу. Усе це не лише зменшило "фінансову глибину" економіки і зробило Україну невиправдано залежною від міжнародної фінансової допомоги, а й законсервувало економічну модель, за якою Україна експортує переважно сировину та низькотехнологічну продукцію з низькою доданою вартістю, талановитих людей та зароблені тут прибутки.
Ми констатуємо, що єдиною альтернативою економічному знищенню країни є чітка та сфокусована на пріоритетах державна політика розвитку малого та середнього бізнесу, визнання підприємництва однією з основних рушійних сил інновацій, зайнятості і ефективної, у тому числі соціальної, інтеграції до Європи. Це можливо за однієї умови - коли всі рішення приймаються виходячи з паритету інтересів держави, бізнесу та споживачів, що досягається в результаті постійного діалогу влади з бізнесом, експертним середовищем та громадянським суспільством.
Виходячи з вищевикладеного учасники парламентських слухань на тему: "Розвиток підприємництва в Україні та підтримка малого і середнього бізнесу" пропонують такі пріоритетні напрями та окремі заходи державної політики, спрямованої на стимулювання підприємницької ініціативи для забезпечення економічного зростання України, та р е к о м е н д у ю т ь :
1. У сфері регуляторної політики
1) Верховній Раді України:
продовжити тимчасовий мораторій на проведення перевірок контролюючими органами, який надасть "перепочинок" для малого і середнього бізнесу в умовах економічної кризи та дасть уряду час для глибинного реформування системи органів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;
прийняти пакет законодавчих ініціатив, спрямованих на:
оптимізацію роботи контрольно-наглядових органів, лібералізацію державного нагляду (контролю) з одночасним підвищенням
відповідальності посадових осіб органів, що здійснюють такі функції, у тому числі за рахунок поширення дії Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на податкові органи;
захист законних прав власників, протидію рейдерству, підвищення відповідальності осіб, винних у відповідних порушеннях;
захист і розвиток економічної конкуренції, підвищення дієвості та забезпечення прозорості діяльності Антимонопольного комітету України;
забезпечення легалізації самозайнятих осіб та створення законодавчого поля для функціонування сімейного бізнесу;
утворити при комітетах Верховної Ради України консультативно-дорадчі органи із залученням представників малого та середнього бізнесу, які працюють у сферах відання комітетів, з метою налагодження тісної співпраці з підприємцями у роботі над законопроектами та унеможливлення прийняття законодавчих ініціатив без проведення комітетських слухань за участю представників малого і середнього бізнесу, які працюють у відповідних галузях;
звернути увагу комітетів Верховної Ради України на обов’язковість оприлюднення проектів регуляторних актів та документів аналізу регуляторного впливу, а також на мінімальний місячний термін, відведений для публічного обговорення проектів регуляторних актів;
забезпечити контроль за виконанням постанови Кабінету Міністрів України № 1151 від 16 грудня 2015 року щодо впровадження оновленої методології оцінки регуляторного впливу проектів регуляторних актів на підставі проведення оцінки витрат та економічних вигод (cost-benefit analysis) та М-тесту (SME-test);
2) Кабінету Міністрів України:
реалізувати курс на розвиток підприємництва, що сприятиме відновленню соціально-економічного зростання, формуванню конкурентоспроможної економіки та середнього класу, створенню нових робочих місць та стимулюванню самозайнятості населення, розв’язанню проблеми бідності;
привести регуляторну політику України у відповідність із стандартами Європейського Союзу та Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", забезпечити неухильне додержання законодавства у сфері регуляторної політики на всіх рівнях на основі збереження балансу інтересів суб’єктів господарювання, громадян та держави;
у шестимісячний строк спланувати та протягом року провести повне "перезавантаження" регуляторної системи з усуненням штучних регуляторних бар’єрів та формуванням нових ефективних регуляторних моделей у взаємодії з виробниками та споживачами і з урахуванням європейського досвіду;
забезпечити конкурентність доступу до мереж та енергії українських виробників, унеможливити зловживання монопольним становищем суб’єктами природних монополій у сфері енергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення;
з метою захисту законних прав підприємців та в рамках виконання положень Меморандуму про економічну та фінансову політику (МЕФП) та Порядку денного асоціації між Україною та ЄС забезпечити впровадження оновленої методології оцінки регуляторного впливу проектів регуляторних актів на підставі проведення оцінки витрат та економічних вигод (cost-benefit analysis) та М-тесту (SME-test), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1151
від 16 грудня 2015 року;
забезпечити неухильне дотримання законодавства щодо створення та ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних
осіб - підприємців та громадських формувань шляхом об’єднання його з Єдиним ліцензійним реєстром та Реєстром документів дозвільного характеру;
запровадити та неухильно дотримуватися оцінки ефективності діяльності керівної посадової особи відповідного центрального органу виконавчої влади, місцевої державної адміністрації, органу місцевого самоврядування щодо реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва (зокрема, під час атестації), передусім за кількістю новостворених постійних робочих місць;
унормувати створення та забезпечити діяльність громадських рад при Кабінеті Міністрів України, центральних, місцевих органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування з наданням їм відповідних повноважень щодо участі в формуванні та реалізації державної політики, визначенням механізмів їхньої взаємодії на центральному та місцевому рівнях;
не подавати до Верховної Ради України урядові законодавчі ініціативи у разі відсутності їх чіткого економічного обґрунтування
(у тому числі розрахунків впливу на бюджет, на суб’єктів малого і середнього бізнесу);
забезпечити використання єдиної системи показників для відстеження стану та розвитку малого і середнього бізнесу та інтеграції зазначених показників з планом Державних статистичних спостережень Державної служби статистики України;
розробити Стратегію розвитку малого та середнього підприємництва на період до 2020 року;
забезпечити розвиток інструментів підтримки малого та середнього підприємництва, зокрема мікрокредитування, гарантування кредитів, консультаційної допомоги, навчання з питань підприємництва, об’єктів інфраструктури підтримки малого та середнього підприємництва відповідно до кращої міжнародної практики;
забезпечити імплементацію і впровадження європейських стандартів, необхідних для виходу національних товаровиробників на європейські ринки;
організувати проведення перегляду нормативно-правових актів, що регламентують відповідні сфери підприємницької діяльності на центральному та місцевому рівнях, із залученням представників малого і середнього бізнесу, які працюють у відповідних галузях. За результатами проведеної роботи сформувати "регуляторні карти" галузей, що чітко регламентуватимуть всі аспекти регулювання для кожного виду підприємницької діяльності;
підготувати зміни до нормативно-правових актів, які регламентують надання прав суб’єктам підприємницької діяльності колегіальними органами (місцевими радами та виконкомами) з метою унеможливлення фактів зловживань та корупції;
запровадити практику проведення комплексних перевірок регіонів (згідно з графіком) на предмет виконання нормативно-правових актів, що регламентують реалізацію державної політики з питань розвитку підприємництва з обов’язковим залученням представників підприємницької громадськості регіону;
з метою оперативного розгляду проблем бізнесу та стану справ щодо реалізації державної політики у сфері розвитку підприємництва, запобігання страйкам та виступам у підприємницькому середовищі запровадити проведення форумів (нарад з бізнесом) на загальнодержавному рівні - один раз на півріччя, у регіонах - щоквартально;
надати Державній регуляторній службі України повноваження з реалізації державної політики у сфері підприємництва;
3) Державній регуляторній службі України:
під час розгляду і прийняття проектів регуляторних актів забезпечити неухильне дотримання процедур оприлюднення проектів регуляторних актів та документів аналізу регуляторного впливу, а також обґрунтований розгляд можливих альтернативних процедур;
забезпечити інформаційно-роз’яснювальну роботу з питань впровадження методики проведення аналізу впливу регуляторного акта з урахуванням обов’язковості здійснення регуляторними органами оцінки витрат та економічних вигод (cost-benefit analysis) та М-тесту (SМЕ-test).
2. У сфері податкової та митної політики
1) Верховній Раді України:
у рамках податкової реформи прийняти законопроекти, спрямовані на лібералізацію податкової системи, зниження фіскального тиску на фонд оплати праці, спрощення адміністрування податків та обов’язкових платежів, запровадження інвестиційних стимулів для нових виробництв та інтелектуальномістких видів діяльності, запровадження диференційованих моделей оподаткування з метою детінізації підприємницької діяльності та забезпечення умов прискореного економічного зростання;
не допустити відновлення тимчасового додаткового імпортного збору;
звільнити від оподаткування реінвестування прибутку в реальному секторі економіки, а також усунути інвестиційно контрпродуктивні податкові та митні бар’єри для ввезення на митну територію України обладнання і устаткування виробничого призначення та комплектуючих до нього з метою реалізації інвестиційних проектів (проектів зі створення нових виробництв) з одночасним встановленням контролю за цільовим використанням такого обладнання;
унеможливити вимивання обігових коштів підприємств через систему електронного адміністрування податку на додану вартість;
з метою сприяння розвитку та впровадженню найкращих практик у сфері митного регулювання забезпечити роботу "єдиного вікна" під час митного контролю та оформлення товарів, запровадити автоматизований оперативний обмін інформацією з митними службами іноземних держав, синхронізовану обробку документів, створити об’єднані потоки інформації і єдиний для всіх контролюючих служб набір даних шляхом приєднання України до комп’ютеризованої транзитної системи Європейського Союзу (NCTS);
скасувати практику стягнення авансових платежів у сфері податків та плати за енергоносії;
усунути необґрунтовані податкові та митні бар’єри для ввезення на митну територію України обладнання виробничого призначення і комплектуючих до нього з метою реалізації інвестиційних проектів (проектів зі створення нового виробництва) з одночасним встановленням контролю за цільовим використанням такого обладнання;
створити сприятливі податкові умови для розвитку підприємництва та детінізації національної економіки шляхом зниження ставки єдиного соціального внеску;
залишити незмінною спрощену систему оподаткування;
розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проект закону щодо посилення ролі громадянського суспільства в боротьбі з корупційними злочинами;
зупинити індексацію вартості землі для цілей оподаткування;
2) Кабінету Міністрів України:
оптимізувати структуру Державної фіскальної служби України, скоротити її штат та забезпечити якісну та прозору кадрову політику;
забезпечити прозорість діяльності Державної фіскальної служби України та митниць, у тому числі шляхом запровадження бази даних про митну вартість товарів у відкритому доступі;
забезпечити запровадження спільних прикордонних і митних постів з сусідніми країнами та повноцінну інтеграцію автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України (ЄАІС ДМСУ) і приєднання України до комп’ютеризованої транзитної системи Європейського Союзу (NCTS) з метою унеможливлення корупційних та контрабандних схем на митниці та дієвого захисту економічних кордонів України та інтересів українських виробників;
створити Єдиний реєстр та забезпечити автоматичне відшкодування податку на додану вартість платникам податку;
припинити планування повернення ПДВ у видатковій частині Державного бюджету України, визнати неповернений ПДВ внутрішнім боргом та домовитися з бізнесом щодо термінів його повернення;
скасувати постанову Кабінету Міністрів України № 724 від
16 вересня 2015 року "Про використання у системі управління ризиками орієнтовних показників митної вартості товарів";
запровадити систему визначення митної вартості товарів відповідно до міжнародних стандартів та правил, вимог міжнародних угод, учасником яких є Україна, розробити законодавство України з питань визначення митної вартості, що відповідає таким стандартам і правилам;
забезпечити неухильне дотримання вимог Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" шляхом посилення контролю за діями Торгово-промислової палати України та розроблення необхідних підзаконних актів;
запровадити інститут адміністративного оскарження рішень виконавчої влади та податкових органів за обов’язковою участю незалежних експертів (за принципом створення Експертно-апеляційної ради, що функціонує при Державній регуляторній службі України) та заборонити порушення кримінальних проваджень, доки скарга не розглянута в адміністративному оскарженні;
знизити ставки судового збору.
1) Верховній Раді України:
невідкладно призначити членів Ради Національного банку України, наглядових рад державних банків та зобов’язати ці органи здійснити аудит кредитних портфелів, у тому числі в розрізі малого і середнього бізнесу;
законодавчо передбачити використання частини отримуваної Україною міжнародної фінансової допомоги на цілі кредитування суб’єктів малого і середнього бізнесу реального сектору економіки та запровадити механізми контролю за цільовим використанням цих коштів (на практиці цільове призначення позик визначається кредитором, ми, на жаль, маємо лише виконувати визначені ним умови);
законодавчо забезпечити механізми трансформації міжнародних запозичень України у кредитні ресурси для малого і середнього бізнесу з обмеженням маржі кредитора для здешевленого позикового фінансування малого і середнього бізнесу;
вдосконалити існуючі та законодавчо передбачити альтернативні банківські та небанківські форми фінансування суб’єктів малого і середнього бізнесу;
розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо забезпечення системи гарантування вкладів юридичних осіб у збанкрутілих банках з метою захисту коштів підприємств малого і середнього бізнесу;
розробити і законодавчо запровадити механізми фінансово-кредитної підтримки новостворених мікропідприємств, що використовують франчайзингову модель, суб’єктів підприємництва, що провадять діяльність у галузі агропромислового виробництва, а також які реалізують і впроваджують енергозберігаючі та ресурсозберігаючі проекти;
підвищити розмір одноразової допомоги на започаткування підприємницької діяльності, що надається з коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, законодавчо та організаційно забезпечити відкритість і прозорість процедур надання такої допомоги;
2) Кабінету Міністрів України:
напрацювати спільно з Комітетом Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва комплексну законодавчу ініціативу з використанням положень кодексів малого бізнесу США та ЄС (Small Business Act) для системного впорядкування принципів, механізмів та інструментів підтримки суб’єктів малого і середнього бізнесу;
створити в Україні Агентство підтримки малого бізнесу з використанням досвіду Адміністрації малого бізнесу США (SBA) та кращої європейської практики для надання малому бізнесу здешевлених кредитів, допомоги у доступі до державних закупівель та виходу на нові ринки, а також забезпечення комплексної консультаційної підтримки підприємців;
розробити та затвердити Комплексну державну програму розвитку соціального підприємництва та сприяння підприємницьким ініціативам внутрішньо переміщених осіб, в якій передбачити критерії надання та механізми державної підтримки.
4. У сфері експортної політики
1) Верховній Раді України:
прийняти закон про забезпечення масштабної експортної експансії українських виробників шляхом страхування, гарантування та сприяння кредитуванню експорту для допомоги виходу суб’єктів малого і середнього бізнесу реального сектору економіки на європейські та інші нові ринки;
забезпечити належне фінансування торгових представництв у складі закордонних дипломатичних установ України з метою просування експорту вітчизняної продукції;
ратифікувати Домовленості щодо офіційно підтриманих експортних кредитів Організації економічного співробітництва та розвитку з п’ятьма галузевими промисловими додатками, а також Угоду СОТ про спрощення процедур торгівлі для масштабного нарощення експорту суб’єктів малого і середнього бізнесу реального сектору економіки;
вдосконалити в інтересах українських експортерів - суб’єктів малого і середнього бізнесу закони України "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну";
2) Кабінету Міністрів України:
визнати відставання України від провідних країн світу у сфері нарощення середньо- та високотехнологічного експорту однією з пріоритетних проблем економічного розвитку України на сучасному етапі. Забезпечити досягнення до 2020 року частки товарів з високою доданою вартістю та послуг у структурі експорту України не
менше 10 відсотків;
забезпечити популяризацію української продукції та національного виробника на міжнародній арені шляхом активізації діяльності торгових представництв, розгортання виставкової діяльності, реалізації ефективних національних маркетингових програм тощо;
сприяти створенню сучасних сертифікаційних центрів, акредитованих у ЄС, а також забезпечити інформаційний та юридичний супровід суб’єктів підприємницької діяльності під час адаптації до умов торгівлі з європейськими країнами;
забезпечити ефективну співпрацю центральних органів виконавчої влади з мережею закордонних українців (Global Ukrainians тощо) для просування економічних інтересів України у світі;
здійснити аналіз ефективності залучення та використання ресурсів міжнародної технічної допомоги;
вирішити питання щодо приєднання України до складу членів Дорадчого центру з питань права СОТ (м. Женева);
забезпечити інформаційну підтримку підприємствам малого і середнього бізнесу шляхом створення мережі консультативних пунктів, що надають допомогу у вивченні зовнішніх ринків і консультують з міжнародних правових питань та іноземного законодавства, діючих правових актів у галузі економіки та зовнішньоекономічної діяльності;
сприяти проведенню зарубіжних рекламних кампаній для підприємств малого і середнього бізнесу, забезпечувати підтримку їх участі у виставках і ярмарках (не менше 30 відсотків виставкових площ);
наблизити інституційно-організаційні аспекти зовнішньоторговельної діяльності до світових стандартів;
забезпечити підтримку політики сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом шляхом реформування системи технічного регулювання в Україні та впровадження директив ЄС через технічні регламенти.
1) Верховній Раді України:
законодавчо запровадити стимули для талановитої молоді з метою захисту людського капіталу України та запобігання відпливу мізків за кордон, а також недержавних освітніх та науково-дослідних установ з метою розвитку креативної економіки, економіки знань;
на законодавчому рівні закріпити участь бізнесу у формуванні державного замовлення на підготовку спеціалістів та механізми впливу бізнесу на формування професійних вимог до вищих навчальних закладів;
2) Кабінету Міністрів України:
удосконалити механізм державного замовлення на підготовку спеціалістів з вищою освітою з метою якісного задоволення кадрових потреб вітчизняних підприємств;
запровадити систему розвитку підприємницьких навичок як невід’ємного елемента національної системи освіти, розробити і впровадити цільові програми навчання основам підприємницької діяльності для економічно активних верств громадян, учнівської та студентської молоді із залученням організацій підприємців і роботодавців, громадських об’єднань, що представляють інтереси малого і середнього бізнесу;
забезпечити залучення профільних вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ до формування та реалізації економічної політики, зокрема в частині додаткового аналізу та обґрунтування нормативно-правових ініціатив та управлінських рішень у сфері економіки;
сприяти організації підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для суб’єктів малого і середнього бізнесу на умовах державно-приватного партнерства.
