Намагання вплинути на структуру посівних площ сільгоспвиробника перед початком весняно-польових робіт представниками влади є рудиментом планової економіки, вважає директор департаменту виробництва та розвитку сільського господарства «Агріком Груп» Тарас Корнієнко (на знімку), оскільки порушує розписану на роки наперед сівозміну. Її недотримання має безпосередній вплив на майбутню врожайність та, крім того, порушує економічно обґрунтований набір агротехнічних заходів. Бо ж купівля високоефективної техніки, якісного посівного матеріалу, засобів захисту рослин, підживлення погоджуються завчасно на декілька сезонів.
Безпосередньо виробництво не завжди рентабельної гречки порівняно зі стабільно прибутковими культурами зменшує валовий доход з одного гектара вдвічі, а то і втричі. Відсутність економічної ефективності, своєю чергою, робить недоцільним культивування гречки, оскільки витрати на засоби виробництва, матеріали, виплати за оренду землі, заробітну плату, податки та збори тощо зводять рентабельність до мінімуму.
Звісно, заради продовольчої безпеки влада має право впливати на виробників, проте шляхом регулювання саме ринку продукції. Забезпечивши гарантії реалізації вирощеного зерна за фіксованою ціною та у фіксованих обсягах, держава страхує аграріїв від коливань на продовольчих та валютних ринках і мотивує до продукування тієї чи іншої культури у необхідній кількості. Така схема ефективно працює в інших країнах. Впровадивши досвід закордонних колег, наші чиновники отримають цивілізований інструмент взаємодії з агробізнесом, що унеможливить необґрунтовані ажіотажі навколо тієї чи іншої культури та спекуляції перекупників. А ситуація, коли голова округу у штаті Канзас «наполегливо вимагає» від фермера змінити структуру посівів, могла б завершитися судовим позовом.
