Корегувати плани посівів у деяких господарствах довелося буквально під час проведення весняно-польових робіт, коли одні прогнозовані культури вирішили в підсумку замінити на інші. Саме так сталося з гречкою, посів якої продовжується й дотепер. Адже спочатку райони Хмельниччини прозвітували про те, що загалом орендарі збираються відвести під цю культуру понад дев’ять тисяч гектарів. А це б означало, що за останні чотири роки обсяги її посіву в краї зменшилися б учетверо. Зрозуміло, що таке скорочення вплинуло б і на насичення ринку. Тому, як розповів заступник директора департаменту агропромислового розвитку ОДА Вадим Конончук, керівникам господарств наполегливо рекомендували звернути на це увагу, відійти від запланованого і дещо збільшити саме гречаний посівний клин. Поставили завдання у 15 тисяч гектарів. Однак цю планку подолати поки що не вдалося — в області посіяно майже 11 тисяч гектарів гречки. Та строки дають змогу продовжити її сівбу, тож вірогідно, що окресленої мети таки вдасться досягти.
При цьому важко відповісти: допомогли прохання влади чи кліматичні умови. Бо не менш серйозні корективи у роботу внесла весняна посуха, коли не ризикнули сіяти деякі ранні ярі культури. Зате пізніші дощі створили добрі передумови для гречки, яка не боїться пізніх строків сівби.
На запитання, чому у Летичівському районі під гречку відвели лише 350 гектарів, зате небувалих розмірів сягнули соняшникові поля, у голови райдержадміністрації Ірини Матлаєвої одне пояснення: «На території району працюють потужні аграрні компанії, котрі самі планують свою діяльність, і вплинути на їхню роботу лише порадами і проханнями важко. Як правило, вони виходять із власної економічної доцільності і можливості отримати прибутки. Хоча загалом усі попрацювали добре — прогнози посіву ярих виконали на 105 відсотків».
Нинішнього року в більшості господарств віддали перевагу соняшнику. Хоча в загальному клинові соняшник не зрівняється з посівами пшениці і кукурудзи, бо займає лише 108 тисяч гектарів, проте й таких обсягів область раніше не знала. Приміром, торік соняшник займав лише 30 тисяч гектарів.
— У мене складається враження, що не у всіх господарствах наразі до кінця усвідомлюють, що вони робитимуть із цим врожаєм, — зауважив голова обласної ради Михайло Загородний. — Адже з ним пов’язані дві доволі серйозні проблеми. Насамперед — збут. Знаю, що торік деяким господарствам було досить важко продати соняшник на олійножирові комбінати, розташовані у сусідніх областях. Тож і тепер це не виключено.
До того ж варто врахувати, що соняшник — пізня культура, яку збиратимуть тоді, коли елеватори вже будуть заповнені збіжжям. Тому потрібно заздалегідь подбати не тільки про місця зберігання, а й про технологію сушіння, адже вона теж має свої особливості.
Ці слова підтверджує і минулорічний досвід господарств щодо ріпаку. Адже кілька попередніх років активно збільшували його площі. Але одного разу спіткнулися на тому, що кліматичні умови не дали зібрати вирощене — насіння просто висипалося у полі. Крім того, ріпак також потребує специфічних умов зберігання і швидкої реалізації. А, приміром, торік продати його прямо з поля багатьом не вдалося. Тож тепер «мода» на нього минула. І побоювання щодо того, що інші теперішні «лідери» можуть опинитися у такій само ситуації, цілком виправдані.
Та попри все в області вже тепер активно готуються до жнив. Вони обіцяють бути доволі ранніми. І якщо раніше Хмельниччина починала збирання на кілька тижнів пізніше від південних регіонів, не виключено, що нинішнього сезону стартують майже одночасно. Це змушує подбати про те, щоб забезпечити поля збиральною технікою, бо частину все-таки доведеться залучати з інших областей.
Загалом планують зібрати 1,2 мільйона тонн озимих і 1,4 мільйона тонн ранніх зернових. Та говорити, яким буде реальний вал, зарано. Багато залежатиме від кліматичних умов. А ще від того, наскільки фінансово аграрії виявляться готові до проведення швидких і продуктивних жнив. Посівна показала, що цьогорічний врожай значно «підріс» у ціні порівняно із минулим. Підрахували, що загальна вартість весняно-польових робіт зросла із 2,6 до 3,6 мільярда гривень. Якщо збережуться теперішні ціни, то на жнива доведеться витратити понад шість мільярдів гривень. Майже вісімдесят відсотків цієї суми становитимуть власні кошти господарств. А от решту доведеться або брати в кредит, або отримувати, продаючи врожай просто з коліс.
Як вплине все це на майбутні купівельні ціни, поки що сказати важко. Але навіть попри те, що аграрії зробили все, щоб швидко і якісно засіяти всі поля (в області це понад 1,1 мільйона гектарів, що на 12 тисяч гектарів перевищило минулорічні обсяги), говорити про стабільність і прогнозованість ситуації і для агровиробників, і для споживачів сільгосппродукції доволі проблемно.
Хмельницька область.
Мал. Миколи КАПУСТИ.
