Зелені свята для багатьох є одним із найулюбленіших свят. Літо набирає сили, заповнюючи все буянням зелені. Тож не дивно, що в цей день прикрашають своє житло зеленим гіллям. Ця традиція ще й досі залишається живою, коли перед ворітьми чи на порозі хати ставлять молоді деревця, квітчають помешкання гіллям та татарським зіллям. У містах частіше обмежуються букетом аїру.

Але це не робить свято менш радісним і сповненим життя. І в цей же день віряни йдуть до церкви, віддаючи свою шану Божественній Трійці. Багато хто навіть не розділяє ці свята, а їх назви сприймають просто як синоніми. Хоча насправді вони мають різне походження.

 

Традиційно так збіглося, що наші предки відзначали Зелені свята протягом цілого тижня. Розпочинались вони за три дні до Трійці і закінчувались через три дні після неї. Прихильники старослов’янських вірувань стверджують, що саме Зелені свята розпочинали літній сонячний цикл. Дехто заглядає ще далі: свято походить від давнього культу наших пращурів поклонятися деревам і квітам. Кажуть, що в Зелену середу можна було зустріти русалок. А Зелений четвер називали Мавським великоднем, коли теж пекли паски і фарбували крашанки.


Сьогодні ці традиції вже призабуті. Та все одно зазвичай у ці дні намагаються прибрати у хаті, дворі і навіть на вулиці. І досі у багатьох родинах дуже дбайливо ставляться до звичаю прикрашати помешкання зеленню, тобто клечанням. Звідси ще одна назва — Клечальна субота. Усе це наче символізує певне очищення і відродження душі і тіла. Так само, як після зими оживає і вступає у повну силу природа, так і людина живе за цим природним циклом.


Християнство принесло Зеленій неділі своє особливе забарвлення, оскільки з нею збігся День Святої Трійці. Як сказано у Євангелії, перед вознесінням на небеса Ісус Христос пообіцяв своїм апостолам, що до них зійде Святий Дух. Так і сталось у день П’ятдесятниці. Тоді апостоли знаходились усі разом і відчули шум, наче здіймалася буря. А далі з’явилися вогняні язики, котрі по одому осіли на кожного з апостолів. Так до них зійшов Дух Святий. Він остаточно переконав апостолів в триєдності Бога — отця, Сина і Святого Духа. А головне — закликав йти по світу і розповсюджувати святе учення і християнську віру. Для цього Святий Дух наділив апостолів знанням різних мов. Тому і вважається, що з цього моменту починається історія створення вселенської апостольської Церкви, від якої ведуть своє походження всі сучасні християнські громади.


У цей день церква пошановує саме триєдність божественного начала. Але в храмах так само, як і в простих оселях, нерідко можна побачити зелене клечання. Віками із Зеленими святами та Трійцею пов’язано чимало прикмет. Як розповіла керівник добре знаного на Хмельниччині молодіжного фольклорного гурту «Ладовиці» Ірина Телюх, саме до цієї неділі дозволялось водити гаївки. А потім наставала перерва аж до Івана Купала. У Хмельницькому вирішили підтримати цю традицію, влаштувавши міжнародний етнофестиваль «Ладовиці». На нього запросили творчі колективи з Грузії, Польщі, а також етнографічні гурти з Сумщини, Київщини, Львівщини. Розпочалося дійство святковою ходою колективів-учасників фестивалю центральними вулицями міста. Її супроводжували традиційні народні мелодії.


— Ідея такого свята народилася давно, і ми кілька років готували публіку до цього, — розповіла Ірина Телюх. — Спочатку проводили невеличкі місцеві етнофестивалі, концерти, телевиступи. Два роки тому започаткували різдвяний фестиваль. А ось тепер проводимо його і в переддень Зелених свят, вийшовши вже на міжнародний рівень. Головна його ідея — аби всі почули і відчули дух старовинної сільської пісні.


Колективи і справді подивували своїм автентичним співом. Його гармонійно поєднали із роботою народних майстрів, коли провели майстер-класи та продемонстрували свої гончарні вироби, ляльки-мотанки, витинанки та інші вироби декоративно-ужиткового мистецтва.


Доповненням до пісень став майстер-клас традиційних українських, польських та литовських танців. Разом з учасниками фестивалю залюбки танцювали і дорослі, і малі. 

Хмельницький.

 

Під час етнофестивалю всі охочі могли долучитися до співу, ігор, хороводів. 

Фото автора.