По тому, як розвивається ситуація в Криму, схоже, що Путін нервується і сумнівається. Але ще не відмовився від планів військової агресії. Тому зараз важливо консолідувати й сконцентрувати наші військові зусилля. Зокрема, терміново мобілізувати 40—50 тисяч колишніх військовослужбовців, тих, хто має армійський досвід і миротворчих операцій, пропонує директор Центру армії, конверсії і роззброєння Валентин Бадрак. Як першочергові заходи безпеки експерт вважає за необхідне відкликати українські миротворчі контингенти та одержати додаткові можливості із озброєння — вертольоти та іншу техніку. А також провести переговори з країнами НАТО на предмет військово-технічної допомоги, що цілком реально. Про це він сказав в інтерв’ю «Голосу України».
На думку екс-глави СБУ Ігоря Смешка, Україна спізнюється із прийняттям рішень з перекриття кордонів і не мобілізувала достатньо чисельний контингент внутрішніх військ для блокування південно-східних рубежів нашої країни. «Ніхто не допомагатиме Україні, якщо вона сама не почне захищатися», — заявив він.
Смешко впевнений: сьогодні все залежить від вживання жорс-тких заходів українським урядом, від розгортання оборони. І пропонує залучити до планування воєнних операцій відставних генералів, які мають досвід керівництва значними військовими з’єднаннями ще з радянських часів.
Що стосується невідкладних дій на політичному рівні, то директор Центру армії, конверсії і роззброєння солідарний у думці з екс-главою СБУ про повільність військово-політичного керівництва нашої держави. При цьому переконаний: захищатися ніколи не пізно. Мовляв, і сьогодні можна нейтралізувати агресію Путіна, а вже потім зайнятися питанням повернення півострова, який де-факто захоплений Росією.
— Референдум у Криму вже завтра. Чи можливо провести всі названі заходи в настільки короткий період?
— Звісно, ні. Їх треба було розпочинати ще 28 лютого. Проте сама їх підготовка продемонструє чіткі наміри чинити опір агресорові і стане фактором стримування. Необхідно діяти, — каже Валентин Бадрак.
Експерт стверджує: ситуація змінилася. Якщо напередодні можливість військової агресії Росії аналітики Центру оцінювали в співвідношенні 80:20, то вчора загроза окупації України дещо знизилася (50:50).
Бадрак називає три фактори, які можуть змусити Росію відмовитися від агресії і припинити воєнні дії.
Перший: скоординовані дії міжнародного співтовариства.
Другий: внутрішній збройний опір в Україні.
Третій: активна інформаційна війна й виступ громадян у самій РФ проти політики Путіна.
Останній тиждень показав дієвість скоординованих загроз із боку Європейського співтовариства і США стосовно Москви. Фінансові обмеження — вагомий аргумент у цьому протистоянні. До того ж така реакція на «захист росіян» в Україні ніяк не вписується в сценарій головного стратега.
— Путіну дали зрозуміти, що йому приготована роль міжнародного ізгоя. А така перспектива суперечить його ідеології. Володимир Володимирович розраховував стати героєм в очах світового співтовариства, прогресивним лідером, але аж ніяк не негативним персонажем, — коментує Володимир Бадрак. — У нього не вийшло спровокувати громадянську війну. Очевидно, в разі вторгнення Росія одержить серйозний опір з боку українського народу. Все це для російського президента виливається у велику проблему. Не військову, а іміджеву. Дуже вже йому не хочеться дістати статус міжнародного злочинця.
— Якщо воєнна операція все-таки розпочнеться, як вона проходитиме? Яка тактика противника?
— Вона носитиме наземний характер. Без участі авіації. По можливості — без пострілів. Це буде психологічна атака з тихим рухом танків і бронетранспортерів. А досвід Чечні, досвід захоплення Грозного свідчить, що російська бронетехніка радянського зразка досить уразлива. Гранатомети РПГ-7 роблять дива, якщо люди діють в умовах міста сміливо й рішуче.
