На Херсонщині стартувала сівба озимих культур. Почалася вона з озимого ріпаку — його вже висіяли на площі понад чотири тисячі гектарів, а далі дійде черга до ячменю та пшениці.
Однак умови посівної знову екстремальні: у західних та східних районах степової Таврії рівень продуктивної вологи у метровому шарі грунту лише 18—27 міліметрів, що вдвічі менше від норми, на інших територіях він коливається від 2 до 11 міліметрів. Тобто на богарі аграрії сіятимуть фактично в суху землю, у сподіванні на дощі. Але злив у найближчі тижні синоптики не обіцяють — хіба що невеликі дощики на окремих ділянках.
«Впродовж останніх років осіння посівна у нас починається в умовах між відмітками «погано» і «дуже погано», — справедливо зауважує завідувач лабораторії неполивного землеробства Інституту зрошуваного землеробства НААН України (Херсон) Анатолій Коваленко.
Торік через таку саму посушливу осінь аграрії краю не досіяли озимими аж 130 тисяч гектарів. Утім, втрати, схоже, вдасться компенсувати за рахунок соняшнику. Його клин збільшили на 50 тисяч гектарів — до 370 тисяч га.
За рахунок травневих та червневих злив цій культурі навіть на богарі вологи вистачило, тож фермери та орендарі очікують отримати понад 550 тисяч тонн насіння (збирання ранніх сортів уже розпочалося). Воно для них було і залишається «золотим фондом»: соняшник охоче розкуповують і на експорт, і на переробку в Україні, тож виторг з нього дає змогу закупити пальне, запчастини та інші ресурси для осінньої посівної.
Херсонська область.
