Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин не погодився зі скасуванням експортного мита на льон. Обговорення відбувалося досить бурхливо, адже тут перетинаються інтереси експортерів сировини і вітчизняних переробників.

 

 

Законопроект щодо скасування вивізного  мита на насіння льону та рижію ініціював народний депутат Валерій Карпунцов. Як свідчить стенограма засідання, він запропонував «виключити ставку вивізного (експортного) мита на насіння льону та рижію». Адже, на його думку, мито гальмує агровиробництво, зменшуючи закупівельні ціни. Господарники, втрачаючи вихід на зовнішній ринок, не зацікавлені в розвитку цього виробництва, розширенні площ. Народний обранець вважає, що вивізне мито гальмує розширення і переробки. «Тому що, зрозуміло, якщо не буде збільшення посівних площ, то не буде і збільшення переробки».


Підтримав автора законопроекту і Андрій Вадатурський, котрого пов’язують з однією з потужних компаній-експортерів зерна та іншої рослинної сировини: «Ми тут маємо чітко усвідомлювати, що йдеться про перерозподіл коштів, які отримує завод-переробник і виробник. Нічого страшного не відбудеться, якщо <підприємство> купуватиме соняшник, або будь-які інші культури за світовими цінами. Хочу сказати навіть більше: якщо виробник достатньо високо підніме ціни, переробник зможе навіть імпортувати цю продукцію в Україну, переробляти її тут і реалізувати на експорт», — наголосив депутат.


Але під час засідання комітету знайшлося чимало прихильників чинного експортного мита.


— Я маю відношення до спорудження трьох заводів з переробки олійних в Україні. Один з них у Донецьку, який зараз захоплений, другий — у Каховці, третій — у Маріуполі, — зазначив у своєму виступі народний депутат Іван Мірошніченко. — Для мене іншого немає: 10-відсоткове мито, яке ще й погоджене СОТ (а у нас, я вам відверто скажу, не надто багато перемог) — одна з тих перемог, яка дозволяє захистити внутрішній ринок. Воно призвело до того, що з 4 мільйонів тонн виробництво соняшнику зросло до 13. Дай Бог, у цьому році може бути і 14, і 15 мільйонів. Тому давайте говорити прямо, що митом ми захистили наш внутрішній ринок і переробку, а це призвело до того, що вклали півтора мільярда доларів лише у капітальні інвестиції, у заводи. Вже не кажу про всю інфраструктуру. Адже кожен завод — що він робить? Фінансує технологію, товаровиробника, постачає аграріям насіння... Двох рішень для мене бути не може. Вважаю, законопроект потрібно відхилити. Адже ми з вами тут ще не говорили про податки, робочі місця і т. д.


Як вважає народний депутат Андрій Кіт, тут треба «говорити не про мільйони експортованих тонн, а про грошовий еквівалент того, що ми отримаємо в країну. І, врешті-решт, перестати бути сировинним придатком для інших розвинених країн... Мито потрібно для захисту і розвитку виробництва...»


Такої думки дотримується і заступник голови комітету Григорій Заболотний, який і вів засідання: «Насамперед треба забезпечувати своє власне виробництво. Тому що це робочі місця, це ПДФО в бюджет, це підтримка молоді, яка не має де влаштуватися. Це сьогодні, за великим рахунком, рух вперед у технологічному плані, якщо ми хочемо розвивати свою переробну і харчову промисловість».
Не підтримав законопроект і народний депутат Леонід Козаченко:


— Ми з Євросоюзом і СОТ підписали відповідну угоду. Щороку на відсоток зменшуємо це мито... Я все-таки не поспішав би його скасовувати. Почекаємо кілька років, його все рівно не буде.


Врешті-решт, комітет прийняв рішення відхилити законопроект.


Підсумовувала Галина КВІТКА.