Незламна єси!
Україно моя незалежна,
Як прекрасні простори твої!
Я пишаюсь тобою безмежно,
І за тебе молитви мої!
Я молюсь за народ
працьовитий,
Він — господар своєї землі.
Буду вічно йому я служити,
Як те сонце на синьому тлі.
І я клятву живу не порушу,
Як би важко в житті не було.
Я віддам своє серце і душу,
Щоб свободи зерно проросло:
Бо так тяжко її здобували
У віках і останні часи.
Наші втрати аж неба сягали...
Україно, незламна єси!
Все віддам,
щоб тебе возвеличить.
Ти ж у мене єдина, свята!
А служіння усім дуже личить,
І служіння — є наша мета.
Тож всі разом в пориві єднання
У величнім і ріднім краю
Ми спрямуємо наші надбання,
Щоб прославить Вітчизну свою!
І в сузір’ї народів планети
Її зірка яскрава була!
Хай Господь боронить
наші злети,
Щоб духовність
в країні цвіла!
Тетяна КОМЛІК.
Київ.
